Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ПІЗНЯ ОСІНЬ

Поля обвітрені і голі,
Над ними – хмари і граки.
Під вітром хиляться тополі,
Останні гублячи листки.

Вночі бере мороз поволі,
Блищать під місяцем річки,
І пролітають перші кволі
Сніжнинки, наче світлячки.

А дні похмурі і марудні,
Такі ж і ранки, й вечори.
Дороги стеляться, безлюдні,
І тільки чорні трактори

Гудуть натужно день при дні
Та будять далі мовчазні.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)


ПІЗНЯ ОСІНЬ - ЛУКІВ МИКОЛА