Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові





ТРАКТОРИСТ

Борозни рвуться
З-під ніг,
з-під плугів –
Борозни,
Борозни,
Борозни.
Борозни круто
Зійшлись межи брів
І хлюпнули в обличчя
Бронзою.
А вітер гуде,
І розтріпує чуб,
І чубом
черкає
місяця,
І місячні борозни
Синьо течуть
По небу,
по степу,
по вічності.
У борознах – трактор.
І хмар трактори.
Велика соната
Місячна.
Підпалена серцем,
Думка горить,
В міжбрів’ї
Тривожно світиться.
– Гей, коню ж мій,
Коню,
Мій болю,
Ори
На хліб,
На сонату
місячну. –
По небу,
По степу
Пливуть трактори
По небу,
По степу,
По вічності.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ТРАКТОРИСТ - ЛУКІВ МИКОЛА