Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ГОРОБИНА



Горить горобина. А я згоряю.
Лише тому горить горобина.
Прозорим соком склянку наливаю,
А сил не маю випити до дна.

Гірчить той сік. Той сік мені – як свято,
Прозорий і палючий, мов рубін.
Не маю сили на коліна стати,
Не маю сили – звестися з колін.

Я не зумію – як дістати неба –
В ту склянку з соком горе перелить.
Але я твердо знаю – жити треба
Хоча б тому, що так вона горить.



ГОРОБИНА - КИР'ЯН НАДІЯ