Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ДІД ДАНИЛО

– Скільки вам років, діду?
– Хто його знає, сину.
Діти повиростали,
Внуки вже мають внуків.
Старші за мене тільки
Ріки, поля та гори.

– Як вам жилося, діду?
– Е, не питай, дитино.
Був я в боях одчайним,
В праці був не останнім,
Жаль залишати, хлопче,
Ріки, поля та гори.

– Нащо ж лишати, діду?
Вам іще жить та бути.
– Ге, не лукав, соколе,
День мій уже на схилі.
Тим-то мені так милі
Ріки, поля та гори.

– Страшно вмирати, діду?
– Прикро, моя дитино.
Небо таке високе,
Поле таке широке, –
Як же я все покину?
Прикро, моя дитино.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,00 out of 5)

ДІД ДАНИЛО - ЛУКІВ МИКОЛА