Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







10. БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ ДВОРЕЦЬ

Хоч не зруйнована – руїна ся будова,
З усiх куткiв тут пустка вигляда.
Здається, тiльки що промчалась тут бiда,
Мов хуртовина грiзная, раптова.

Тут водограїв ледве чутна мова, –
Журливо, тихо гомонить вода, –
Немов сльозами, краплями спада;
Себе оплакує оселя ся чудова.

Стоять з гарему звалища сумнi,
Садок i башта; тут в колишнi днi
Вродливi бранки вроду марнували.

Колись тут сила i неволя ланували,
Та сила зникла, все лежить в руїнi, –
Неволя й досi править в сiй країні!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)


10. БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ ДВОРЕЦЬ - ЛЕСЯ УКРАЇНКА