ЗАЛІЗНА ДИВІЗІЯ

(Написано під враженням книги)

Згадувати треба, трудно – не трудно.
Заплачено тяжко за Очі візії.
Я бачу: ростуть Драконові зуби.
Залізна сила залізної Дивізії…

Туманом стягаються по горбках, горбочках
Спомини про розстріляних тифозних в обозах,
Порубаних, старшин у гробах-поточках,
Де Різдвяним снігом запорошило лози…

Але вони були – Три Роки самостійної Волі!
І за них билися, їх оберігали!
Драконові зуби, засіяні в полі,
Залізні лицарі підростають помалу.

Страшно Мужів, що вже не бояться смерті,
Виростають з землі боронити свою Україну.
Вони вже бачили смерть, і їм немає смерті,
Знали Три Роки Волі, і їм немає спину.

(2 votes, average: 3,00 out of 5)

ГОЛОД Голодна синичка летить до вікна, І мишка за сиром спішить в мишоловку. Орудує голод піступно і ловко, І сила його […]...

Володимир Великий Не жили в братерській згоді Святославові сини: Все змагалися за владу, Все сварилися вони. Ярополк убив Олега, Володимир смерті ждав, […]...

Я ХОЧУ ПОБАЧИТИ ДЕРЕВО Гірку насінину я в землю поклала, сказала: – Я хочу побачити дерево. Повільно дерева ростуть, але швидко встають бур’яни, мов […]...

“Так, вона залізна, наше слово – криця…” …В залізній мові, в залізнім реченні! А. Малишко Так, вона залізна, наше слово – криця, Гучнодзвонна мідь. Над життя і […]...

ПРИТЧА ПРО НЕНАВИСТЬ Посварились друзі за межу колись, І ненавистю їхні серця запеклись. Один одному смерті швидкої хотів, Так жили вони довго, заковані […]...

“Усі погоджуються: гострий дзюб…” Усі погоджуються: гострий дзюб У войовничого Івана Дзюби. На партократів пильно точить зуби Поборник правди і нищитель згуб. Так проти […]...

“До кого говорить…” До кого говорить? Блок у могилі. Горький мовчить. Рабіндранате-голубе! З далекої Бенгалії прилинь до мене на Вкраїну, Я задихаюся, я […]...

“Вас так ніхто не любить. Я один…” Вас так ніхто не любить. Я один. Я вас люблю, як проклятий. До смерті. Земля на небі, вечір, щастя, дим, […]...

ПЕРЕЛЯКАНИЙ Певна річ, що я люблю Просто до загину Рідну мову та пісні, Матір-Україну. Певна річ, – бажав би я Рідної […]...

ПРЯНИК – У вас зуби є, дідусю? – онучок питає. Дід журливо посміхнувся: – Давно вже немає. – Це почувши, хлопченятко […]...

ПРОЗОРО-ПРОСТІ Вони живуть, мов діти, коло нас І, власне, їх, не наше, Боже Царство. У школі насміхається з них кляса, А […]...

“Колись отут були луги…” Колись отут були луги, Буяли трави навкруги І денно, й нощно серед трав Стрибун-цвіркун сюрчав. Про що сюрчав? Якби я […]...

ВПЕРТИЙ ЛЕКТОР Хоч у лектора зубі спереду й немає, Він на пенсію не йде, лекції читає Про мораль та про нові норми […]...

КОВПАКІВЦІ В ЯРЕМЧІ …Із них кожен дивився Мужньо смерті у вічі: Є що друзям згадати – Путь була нелегка… Найтепліші обійми, Найсердечніші стрічі […]...

МОСКВА Залізні потоки – по руслищах міста І смогом у небо здіймається рев, Ні птасі, ні пісні немає тут місця В […]...

ТРИ ПРИНЦЕСИ Немов чарівні декорації – жасмин, троянди і бузок. Кузини мамині, три грації, як три принцеси із казок. Які ж були […]...

ПІСНЯ ПРО ЗАЛЬЦБУРГ Були голодні сорокові роки – нових надій післявоєнний час. В маленьке місто, з-поміж гір високих прийшла у гості молодість до […]...

РОКИ заламані у призмі віку роки – пробиті цвязами померлих роки – завішені на голосах покійників роки – одягані навиворіть всідають […]...

ЛЕВ У КЛІТЦІ Залізні пруття обламали зуби, Тепер ти – курка після зливи, Лежиш у кліткці стомлений, лінивий, Облизуючи спраглі губи. Тебе цікаві […]...

“Багато в мене фотографій давніх…” Пам’яті Володимира Затуливітра Багато в мене фотографій давніх, Де подруги мої в далекі дні Не мали ще по жодному виданню, […]...

РОЗМОВА 3 САМИМ СОБОЮ Якщо мої зуби, пророками вибиті, становлять фундамент для дачі дантисту, якщо я до себе нашіптую, нібито удруге з’явлюсь поколінь через […]...

“не ті що стріляли у спину…” не ті що стріляли у спину не ті що прийшли як святі а потім свою Україну від себе ховали не […]...

“Закувала зозуленька…” Закувала зозуленька В зеленому гаї, Заплакала дівчинонька – Дружини немає. А дівочі молодії Веселії літа, Як квіточки за водою, Пливуть […]...

БУРЯ Над гірським північним краєм Б’ється буря об вершини, Виє, наче в темних штольнях, В межигір’ях і ярах, Рве гранітні дикі […]...

“Десь тихо вмреш під Києвом чи в Сумах…” Десь тихо вмреш під Києвом чи в Сумах І Україну не сповістить дзвін, І світ цей лютий не пройметься сумом, […]...

“Люди часто живуть після смерті…” Люди часто живуть після смерті: Вріже дуба, а ходить і їсть, Перепродує мислі підтерті У завулках тісних передмість. Гилить зуби, […]...

ПАЛІЙ Іде військо запорозьке, Під небо куріє. Куди ведеш, отамане, Козаків, Паліє? “Де старшина звелить мені Ворогів рубати, Там і будем, […]...

ТРИКУТНИКИ РЕЧЕЙ Вони синьо-гострі, аж зубчик дістає до зубчика. Але лопати досить, щоб скопати їх і відчути, як пахне лезо, з одного […]...

ЗА УКРАЇНУ! За Україну З огнем завзяття Рушаймо, браття, Всі вперед! Слушний час Кличе нас – Ну ж бо враз Сповнять святий […]...

ЗАЛІЗО Як шалено росте залізо, Лізе в танки, в ракети, в броню, Лізе в тіло і в душу лізе. Чим цей […]...

ХИМЕРНА ПРИТЧА ПРО ВІРУ Лягає утома на душу, Мов сива імла на долину. Колись я покинути мушу Кохану свою Україну. Здіймусь понад воду і […]...

“Приxодили. Стрічали шану й страх…” Приxодили. Стрічали шану й страх, Здолавши багна, пущі і вертепи. Приносили в приплющених очах Своє блакитно-зеленаве небо. Ми не зазнали […]...

ПЛАЧ КАМІННОЇ ПРАБАБИ Як вибігали джинсові хлопчиська ватагою хмільною та й не близько – у степ наш предковічний вибігали і галас розсипали, наче […]...

“Рожева квітка сонця…” Рожева квітка сонця Над морем голубим. І прибережні сосни, І хмарка-пілігрим. Оглянешся довкола – Намети, люди, пляж. Спокійні виднокола, Курортний […]...

НЕГРИТЯНСЬКИЙ БОЖОК М. А. Тисячолітній, дужий баобаб Один віддав його залізні риси, І мертвий впав на землю чорний раб, Коли нарешті божий […]...

МОНАСТИР НАШ МАРС ДОЙМАЄ, ЛЮТІ БІДИ УЧИНЯЄ НА ОБИТЕЛЬ В НОВОГРАДІ І МАРС СМЕРТЕЛЬНІ СИПЛЕ ГРАДИ В п’ятницю рано Як нам заграли, З тої тривоги Хто був живий ще. Й гарбав безбожно, Бувши при зброї, Тих […]...

На вбивство Ігоря Білозіра Львів – це місто чудне. І підступне по-вовчи. Перед ним я був дуже покірний, як псюк. і тому я тихенько […]...

“Стрижі над річкою снують…” Стрижі над річкою снують, Рахманяться долини. Пливуть з минулого в майбуть Обвітрені хмарини. Пливуть вони понад усім, Що знали і […]...

“Коли вже люди обляглися спати…” Коли вже люди обляглися спати, коли вже місяць вилузнувся з хмар, коли спартанка Києва, не Спарти, лиш я світила вікнами […]...

З роками клопотiв неволя З роками клопотiв неволя Бажання зводить нанiвець. Здається, що ось-ось кiнець… Та раптом посилає Доля Прекрасну зустрiч… Боже мiй! Яке […]...

Related posts: