ПЕРЕПЕЛ

Related posts:

1. НІЧ НАД УДАЄМ В. Бичкові І Поклавши в голови утому, Лежу на сіні. Коло мене Вмостився вечір. Так і ліг із піснею. Гуляв […]...
2. ДВІ РІКИ Піниться, кипить гірська ріка, Каламутна від піску і глини. З верховин збігає у долини – Не глибока, та яка швидка! […]...
3. “Не видивлено зелених світлячків листя…” Не видивлено зелених світлячків листя, Не випито неба криницю до дна. Вулиця чиста, мов на свято врочисте Виметена вітру мітлою […]...
4. НІЧ Ніч. Замовкли денні речі… Надокруг німа стіна… Тільки іноді з-під печі Чути голос цвіркуна. Та годинник однотонно Гомонить, знай,- цок […]...
5. НАШЕ ЩАСТЯ В кімнаті все, як до війни: Канапа, квіти, мов на свято, Бюст Горького біля стіни, Й дочки ласкаве: – Тато, […]...
6. КОНЦЕРТ ДЛЯ СКРИПКИ, ДОЩУ І ЦВІРКУНА Мій літній поїзд зупинився знову перед цією айстрою смутною. І я зійшла в її казкову тінь. “У нас дощі!” – […]...
7. “Синіє обрій, як стіна фортечна…” Синіє обрій, як стіна фортечна… Так що таке скінченність безконечна? За колесом ще котиться луна, за голосом – хуртечна пелена, […]...
8. “Теплого літа чарівність…” Теплого літа чарівність, Сад за вікном спочиває, В шибу – стукає північ, Скрип – хтось вікно відчиняє. На смуглій руці […]...
9. “Ми прилетіли вранці у Європу…” Ми прилетіли вранці у Європу. Блискучий лайнер випустив шасі. І кинув міст сталеву антилопу в ласо доріг, тунелів і таксі. […]...
10. “Я мрію про щастя жадане…” Я мрію про щастя жадане, Коли з верховіть навесні Ти вродив, дніпровий каштане, Пречисту пелюстку мені. У теплій долоні крізь […]...
11. Я УМРУ Я умру. Але вмерти не можуть Мої мрії-думки. В них минуле сторожить Білосніжні замки. Не жалій. Не сумуй… Літнім ранком […]...
12. Осінь це станеться саме так це станеться саме так і не інакше вони тисячу разів повторять свої власні імена і прислухаються […]...
13. ПОЛЕЧУ Я, МАМО Ти знову, мамо, у печалі, хоч серце все мені прощає, усе прощає, та болить. Злечу зі світу за хвилину і […]...
14. “Ви – дивак, кави див…” Ви – дивак, кави див, Ви з ума, ах, схаамузив – А в руки курві. А та М’яла в руках, […]...
15. ТКАЛЯ Глибока ніч. Каганчик тьмить, В печі квилить – студено. Снується лен, кужіль шипить, Кружляє веретено. Коби хоть ще пасмо! Зсіклись […]...
16. МЕСІЯ Уявляю – (страшна мить!) – Прийде, заридає з одчаю і сонце затьмить. Хтось кине слово п’яне: – В розстріл! на […]...
17. УКРАЇНСЬКИЙ ПРЕЛЮД Останній міст проплив удалині, Колеса змащено росою голубою – І Київ на Богдановім коні Пливе навстріч дніпровою водою… Вже серце […]...
18. МАТИ Вона була красуня з Катеринівки. Було у неї п’ятеро вже вас. Купляла вам гостинчика за гривеник, топила піч і поралась […]...
19. “Якби я знав, де ти живеш…” Якби я знав, де ти живеш, Дивився б крізь вікно знадвору, Як ти виходиш із одеж І входиш в мрію […]...
20. САМОТНІСТЬ Свого життя страшні закови Ділити щастя – всі готові, ось тільки – хто поділить сум. Один я тут, керманич волі, […]...
21. АХІЛЛЕСОВА П’ЯТА Василеві Портяку (Версія) Василеві Портяку Був такий день, коли не можна нічого тягти з лісу, бо прилізе гадина додому. Були […]...
22. ІНОМАРКА Все життя творив поет Для свого народу. Й заробив велосипед Мінського заводу В когось “Волга” чи “Москвич”. В нього “іномарка” […]...
23. ЗЕМЛЯ Там глибокі річища робіт багряніють корою облич, коли світлом стерня сурмить, ланцюгами виблискує спека, роздима чорноту цвіркунів над степом. Малиновіє […]...
24. “І знову десь на обріях помалу…” І знову десь на обріях помалу Розгойдує незримі хтось кадила І синявою стеле, як бувало… І знову моя Осінь десь […]...
25. “Я мрію про завтрашнє, отже, існую…” Я мрію про завтрашнє, отже, існую, Бо світ цей існує у думах моїх. Навколо природа буяє, веснує, Сурмить соловей, що […]...
26. “Уже в полях літає павутина…” Уже в полях літає павутина, уже твоя улюблена долина немов годинник – велет з далини, а тінь біля самітньої сосни […]...
27. “Як багато книг про вік планети…” Як багато книг про вік планети Маємо, братове, а проте Ще про неї не знайшли поети В серці Слово правди […]...
28. “Напередодні свята…” Напередодні свята, коли люди метнулися по крамницях, виносячи звідти шпроти, смажену рибу, шинку і горілку з перцем, якийсь дивак, обутий […]...
29. І знову дощ і знову знову знову і знову дощ і знову знову знову ми мовчимо і знову мовчимо і знову не наважимось немов глумливий дощ підслухає […]...
30. “Знову степ встає із глибини…” Знову степ встає із глибини, Із душі, з очей, з моєї мови. Ось дожив уже до сивини, А не знаю […]...
31. НАРЦИЗ Він просить перед дзеркалом : “Прости!” І знову – стрімголов до книгозбірні : як в катакомбах, черепи примірні, лежать там […]...
32. ЗОРЯНА НІЧ Місяць на небі зійшов, Зорі вигадують сни. Вітер дорогу знайшов Та й шепоче “Засни!” Поки не буду я спать, Знаю, […]...
33. МОСКВА. ГОДИННИК Б’Є ДВАНАДЦЯТЬ Щодня, як ніч впаде на трави, Як теплі роси упадуть, В садах квітучої Полтави Музика грає, танці йдуть… В садах […]...
34. ВИБІР Я проміняла мрію на усмішку, міраж крайнеба на земне тепло; життя розкрилось, мов чудесна книжка, потоком прагнень щастя потекло. Не […]...
35. КРАСУЙСЯ, СТОЛЬНИЙ КИЇВ-ГРАД! Над Києвом свободи стяг, Над Києвом Кремлівська Зірка! Богдан, що булаву простяг, І Володимирова гірка, І щедре сонце над Дніпром, […]...
36. МОВЧАННЯ …Він сказав (хай була та розмова пуста), Що давно вже поезія в мене не та, Що згасає мір жар, Щось […]...
37. ЕТЮД Вулиця мокра морок ліхтар Відблиски світла випадок кут Ковнір піднявши рухається цар Ходить ходою бризкає жмут Зрідка візник торохтить нудливо […]...
38. “Воно прийшло і грюкнуло в повіки…” Воно прийшло і грюкнуло в повіки: і срібний сон скотився із-під вій, і день почався від моїх очей, і я […]...
39. УРИВОК Боюсь згасити світло лампи, бо може стати ще страшніш, і ніч, розкладена на ямби, у серце вбилась, наче ніж. Ніяк […]...
40. ПРИБАЛТІЙСЬКИЙ МАЛЮНОК Вітер холодний з моря Білі отари жене. Комусь прихлюпне від горя, Когось, лиховій, обмине. На ратуші вдарив годинник, У лісі […]...