Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

Я хочу плакати, бо туск

Я хочу плакати, бо туск,
бо довгов’язий дощ і скелі, –
тебе втрачаю і не склею
нічого вже. Не златоусть –

ні Одісей, ні князь, ні гридень,
а лиш зникаючий, як віск…
От хтось би взяв мене й повів
в край, де лиця твого не видно,

бо стогін – не ковчег; не дасть
рятунку; бо цей туск, як злидні.

Все, що я мав – це ти і рідні,
все, що я вмів – любити вас.

9 літня 1983


Я хочу плакати, бо туск - МАЛКОВИЧ ІВАН