Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






РІДНИЙ ДРУГ

Зринали друзі, наче сон,
бувало, й сидори носили.
А друг порібен, як озон,
коли вже дихати несила.

А друг приходить лиш тоді,
коли без нього – не життя вже.
А друг не кине у біді
і слова зайвого не скаже.

Добро – не ліки, не дари,
п’ємо добро ми не чарками.
Прийди, посидь, поговори –
я друга рідного чекаю.

Чекаю друга до кінця
і не благаю супокою.
Чекаю друга, як гінця
живої правдоньки людської.

Життя спливає, наче довго,
а він стоїть на виднокрузі.
Є рідний друг лише один,
а решта – друзі, просто друзі.

Спішать, спішать вони кудись,
немов обмануті прочани…
Мій рідний друже, не спізнись –
прийди, прийди хоч на прощання!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)

РІДНИЙ ДРУГ - ПЕРЕБИЙНІС ПЕТРО