Над бідою Твоєю плачу, Не жаліюсь на долю свою, Хоч і відаю долю ледачу І болючу до сліз – не […]

Останній промінь посковзнувсь по водах І згас. Пірнуло в Тихий океан Велике сонце – наче Магеланів Червонохресний, давній корабель. І […]

На дальній обрій, світло-зеленастий, Лягає марива хвилястий плин, І каже дід, проходячи за тин: “Святий Петро вигонить вівці пасти”. А […]

Гнучка лоза під хвилею крутою Зелено-бурі стелить ятері. Бліда вдова виплакує в журі Потоки скарг – як чайка над водою: […]

Ертруська кров тече в блакитних жилах, Жагою збурена етруська кров! Жорстокий Рим, що тіло поборов, Не знищив духа вільного спочилих […]

351 Минає час – немов тече ріка! Минає зло, але й добро минає. Хоча дзвенить епоха гомінка, – Цей панта […]

Кате московський, Очі розплющ! Напрям не ковзький Вимріяв Плющ. Ворог неситий Тіло здолав, – Духа не вбити Шквалом облав! Нас […]

І Просвистіла стріла з-під неба І суцвіть материнки збила. “Звідкіля це прийшла халепа І яка наступає сила?” “Воєводо, преславний Дмитре! […]

201 Григорій був гарячий, мов окріп. Витав горою і пручався долі. Коли, сумний душею, він окріп, Звергнувши примхи навісної долі, […]

Україно, мій рідний краю, Вічна туго, предвічна кров! Чи дійду до твого розмаю? Чи побачу Славуту знов? Чи вернуся з […]

Він не вмирає! Там, на Балканах, Запливши кров’ю, лежить на схилі Дмитро в глибоких на грудях ранах, Козак у цвіті […]

Надхненний жрець в одежі білотканій Зняв руки вгору – наче скам’янів. І жданий дим, жадаючи ланів, Спахнув з офір, що […]

Коли звалив міцний Геракл у пил Антея, Як вітер валить повний колос до ріллі, – Вдихнула моці в груди сина […]

Бездушні, ниці, на шаги падкі, Вони рояться, русини меткі, На щит піднявши поклик Тиссерана. Нащадки вбивців слова Маркіяна, Вони беруть […]

Закують ковалі й зозулі На далекій розмай-землі. І словам, що були знебулі, Нагло стануть світи малі. Занутрує безкрай хвилястий, Мов […]