Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

ВЕЛИКИЙ ЛУГ

Гнучка лоза під хвилею крутою
Зелено-бурі стелить ятері.
Бліда вдова виплакує в журі
Потоки скарг – як чайка над водою:

“Прийшли ляхи й недоляшки ордою –
Людей на зашморг, діток у дворі
Взяли… на списа і в нелюдській грі
Усе з вогнем пустили за бідою”.

– Пу-гу! Пу-гу! – покликав січовик,
Залопотів між вербами і зник.
Та невзабарі з лугу, наче з хати,

Нарікши кару лядській голові
За гвалт, за кров, за кривди вікові,
Рушали браття, спрагнені відплати.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

ВЕЛИКИЙ ЛУГ - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)