Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ПРУДИВУС

Пустив за вухо смолянистий вус,
Завів хвилясту, наче в’юн, чуприну.
Він сорок літ, боронячи Вкраїну,
Ганяв татар від Богу по Міус.

Меткий, смаглявий, як “шайтан-урус”,
Бутним ляхам, верстаючи долину,
Не раз шаблюкою панахав спину,
Аж поки й сам у халепу загруз.

І от на площі, де якусь писульку
Читає з натовпу чужий суддя,
Від бранців не добившись каяття,

Він, січовик, зриває з пліч кошульку
І, щоб не зникло козаків знаття,
Сіда на палю, запаливши люльку.

1940

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ПРУДИВУС - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)