“Закують ковалі й зозулі…”
Закують ковалі й зозулі
На далекій розмай-землі.
І словам, що були знебулі,
Нагло стануть світи малі.
Занутрує безкрай хвилястий,
Мов чебрець на хмільній межі,
Де глибокі поклони класти
Будуть ниви моїй душі.
Чи спинюсь я? Скажу “спасибі”?
Їй, що мандрів обмарить біг,
Заповітній, рахманній скибі,
Жданій цілі моїх доріг.
Як я прагну слізьми росити
Першу грудку тих нив-розп’ять,
Що – як поклик мети неситий –
Душу й серце здаля п’янять!
1951
(3 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- МОНТЕРЕЙ Епічний стиль розлогих кипарисів, Ноктюрни скель та Тихий океан – Чого ще треба для душевних ран, Для бурі в серці […]...
- ЗАНАДТО Занадто я в своїм житті спішив, Занадто часто виступав зі сцени, Занадто ревно плакав і служив Слізьми царям, що люблять […]...
- “Не шукайте її у вогнях смолоскипа…” Не шукайтей її у вогнях смолоскипа, Ні в надхненні юрби, що напружує біг, – Ваша правда лежить, як розведена скиба, […]...
- “Зелені руїни зозулі…” зелені руїни зозулі барвистою прірвою одяг сади забіліли рогами бджола виростає тарілкою сонця бджола розкрутила долину напружена спина тече бугай […]...
- “Колимські закували зозулі…” Колимські закували зозулі, шумує потік, молода шипшина жовтавий стромить лист. Легкі хмарки на порцеляновому виснуть небі. А я на цій […]...
- “Не вино, не сон і не отруту…” Не вино, не сон і не отруту… В темній чаші – спокій і вода. Ти не славив затінки і скруту, […]...
- “Де ви, де ви, ставні тополі…” Де ви, де ви, ставні тополі, Кольорові струмки зела? Обвівайте ненатлі болі З вогняного мого чола. Де ви, де ви, […]...
- “Під віщим знаком подвигів Гермеса…” Під віщим знаком подвигів Гермеса, Немов по руно, чисте й золоте, Керуйте стопи, костури й колеса, Доріг боги, що успіхи […]...
- “Україно! Пісня наша лине…” Україно! Пісня наша лине на дніпровій хвилі громовій. Я гіркою мовою калини присягаю вічності твоїй. Я іду просторами твоїми, я […]...
- ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА. МАТЕРИНСЬКА ПІСНЯ З ЧОЛОВІЧОЇ ДУШІ Не дітись, не дітись мені від вогню! О ноче, ночуй мене! Днюй мене, дню! Куди не піду я, мов кінь […]...
- “Які щасливі очі у казок…” Які щасливі очі у казок! Я прокидаюсь, серце калатає. Зима стоїть персидська, як бузок, і жоден птах її не хилитає. […]...
- ПІДКОВИ КОНЕЙ Відстукали копита коней бойових, Серця в мозиль, каміння в пил зітерши, І я прийшов, прийшов уже не перший Слідами втоптаних […]...
- “Дві душі: одна шукає бурі…” Дві душі: одна шукає бурі, струн шалених на бандурі, срібнодзвонну, блискавок, поезій, братніх марсельєзів. А друга… друга – блакитний спокій […]...
- “Що менше слів, то висловитись легше…” Що менше слів, то висловитись легше. Горни, поете, їх замети цілі! Гасай у колесі своєму, векше… Ах, марний біг! Ах, […]...
- КАМЕНІ Гостей чекав я, і вони Загримали в поріг, Скорботопомні валуни Крутих моїх доріг. На них важкі сліди були Моїх юнацьких […]...
- “Не прости, як присягу порушу…” Не прости, як присягу порушу, Не зогляньсь на благаючий крик, – Запали смолоскипами душу, А гріховний мій вирви язик. І […]...
- “Старі дуби, спасибі вам за осінь…” Старі дуби, спасибі вам за осінь, За відлітання радості і птиць. Ще, певно, я затуркана не зовсім, Що чую шурхіт […]...
- ІМПРОВІЗОВАНИЙ КОНЦЕРТ Дмитрові Никифораку В часи, коли танцюють поодинці, В епоху диво-дисків і касет, Якщо до гурту сходяться вкраїнці, Вас жде нема […]...
- “Спасибі вам, мережані…” Спасибі вам, мережані Пшеницею лани, Колгоспні, нерозмежені, За дійсність і за сни. Спасибі, земле ненина, Отецька, трудова, За віщі думи […]...
- FINALE Засну, як легіт в сірій скибі, Розвіюсь, мов рідка імла, Візьму з собою злидні й болі, Оставлю вам самі діла. […]...
- ПРОЩАННЯ З ПУЩЕЮ Дуби і сосни вищаться стіною, І тихий голос птаха подає… Щось елегійне коїться зі мною, Мінорно входить у єство моє. […]...
- “Поставали дерева заслухались…” Поставали дерева заслухались та й заніміли од болю обіч доріг і стежинок чоловік розмовляє з собою. Летіли пташки на дерева […]...
- МАТЕРІ I Прив’ялий кущ бузка і грудку глини. Більш нічого. За все: за передертий крик на ложі родження і смерти, за […]...
- ЕДІНГА чадо Оранти золоторунне! потуга крови тягне нащадків до колиски сонця ніхто не дбає про терня мандрів у днях самотніх щоб […]...
- “При тій сосні мені” При тій сосні мені сказала “не люблю” й побігла геть, в мурашник уступивши… Чом по роках ти знову тут? Чому […]...
- КАРМАЛЮК XII Коваль Микита пив чотири тижні, Це для солдат була не новина. Коли б у нього рідні, а чи ближні, Можливо […]...
- СЛОВО ВДЯЧНОСТІ БРАТАМ ЗА КОБЗАРЯ Кому – чини, мундири, еполети, кому – промінчик світла крізь пітьму… Спасибі вам, братове, за поета, за воленьку, даровану йому! […]...
- “Там у степу, схрестилися дороги…” Там у степу, схрестилися дороги, Немов у герці дикому мечі, І час неспинний, стиснувши остроги, Над ними чвалить вранці і […]...
- “Чи й справді необхідно, щоб жінка була мужня…” Чи й справді необхідно, щоб жінка була мужня? Спасибі вам, спасибі за цей пріорітет. Поетам всіх віків була потрібна Муза. […]...
- ТЕРЕЛЯ (Балада) Стоять у серпанку смереки, А легінь лежить коло пня, Вчуває, як гул недалекий До нього летить навмання. Спиняються танки сталеві, […]...
- “Сьогодні я не той, що вчора…” Сьогодні я не той, що вчора, І ватра мрій – не та сама, Бо впала непрозора штора За тим, що […]...
- БЕРЕЗНЕВИЙ СПОМИН Спасибі, друже-березню, спасибі за перші сльози радості на шибі, за пам’ять розвеснілої землі, збережену в озимому зелі. Ти вчасно, друже-березню, […]...
- ЩЕ ДЕ ТОЙ НАРІЖНИЙ КАМІНЬ в порожніх очних ямах жерця гнізда повні пташенят які пурхають у крові нагих жінок із світочами над головами попереду ярма […]...
- “Татарські люди” бродять по Канаді…” “Татарські люди” бродять по Канаді, По всіх Америках, чужих світах. Де більший долар? Де найменший страх? Яка валюта в золотій […]...
- НА ПОЛІ БОЮ Вмирав стрілець. У стиснутій руці Холола тихо криця кулемета, А перед ним, по крижаній луці, Вела на бій запалена ракета. […]...
- ДУША ЖУРАВЛИНА Курличе душа журавлина і пружить морозне крило. Десь там, на іскристій рівнині, не спить у заметах село. Над ним у […]...
- “Малинові вершки беріз…” Малинові вершки беріз, блакить, відтінююча ліс, і нитка стежки через поле… Нічого більше не треба, доле! Хіба криничку, що без […]...
- “Не відболів, не відкохав…” Не відболів, не відкохав – В любові ще, мабуть, поглибшав, На серце світлу тінь поклав Твого коханого обличчя. І прагну, […]...
- ГРОБИ УНУКІВ Це тут були гроби моїх унуків, де ми з тобою, мила, лежимо, а я тобі – любовник молодий. У синіх […]...
- ПРОЩАННЯ Я знаю – спинимось на тій гіркій межі, Що так непорівно розділить наше горе. Чому ж мовчати і вагатися? Скажи […]...