“Там у степу, схрестилися дороги…”

Related posts:

1. РАНКОВИЙ СОНЕТ Ти – вся любов. Ти – чистота, Довірливість благословенна. Твоя краса мені свята, Твоя любов мені священна. Трояндо неба і […]...
2. “Ти чемний, і простий…” Ти чемний, і простий, І ніжний, і ласкавий, В тобі добра Не ріки – море. Але дозволь мені почути, Як […]...
3. ВЕСНА Й ЛІТО В СТЕПУ Годі тобі, степе, Годі твердо спати: Перестала в тебе Зима царювати. Зникнув сніг, і сонце Засвітилось чудно! Сохне-просякає Дорога безлюдна. […]...
4. “Цвіте барвінок, ряст цвіте…” Цвіте барвінок, ряст цвіте, І терен зацвітає. І соловей співа про те, Про що віки співає. Вслухаюсь у його пісні, […]...
5. СТЕПОВІ ДОРОГИ Видно шляхи полтавськії І славну Полтаву Я бачу їх. Заломами поволі Вони сповзаються, за шляхом шлях, В розлогих і закурених […]...
6. ЗЕМНІ ДОРОГИ Чумацький віз чи парокінні дроги, Комфорт сучасних автоколісниць… Як розверстать мої земні дороги – Вони досягнуть астроодиниць. Дорога – це […]...
7. ПРОЩАННЯ Я знаю – спинимось на тій гіркій межі, Що так непорівно розділить наше горе. Чому ж мовчати і вагатися? Скажи […]...
8. КАМЕНІ Гостей чекав я, і вони Загримали в поріг, Скорботопомні валуни Крутих моїх доріг. На них важкі сліди були Моїх юнацьких […]...
9. 7 Тверезий розрахунок і машина, Я вас люблю, я вас боготворю, Та все ж, коли в гаю цвіте шипшина І гасить […]...
10. МИ ЙДЕМО В БІЙ Стрілецька пісня Ми йдемо в бій, ми йдемо в бій По згарищах руїни, За рідний край, за нарід свій, За […]...
11. ДУМКА ВЕЛИКОГО СТЕПУ Хто скаже нині, скільки літ мені, З яких то пір мене прозвали Степом І скільки ще лежать мені під небом […]...
12. ДО СТЕПУ Поведи мене, поведи мене До своїх колоскових осонь, За Паліївку та за Димине, Де гарячі шляхи, як вогонь. Розкажи мені, […]...
13. “Не чути в степу ні розмов, ані в небі вірлиного клику…” Не чути в степу ні розмов, ані в небі вірлиного клику, Німує полягла дружина на зморених сном косогорах, А сонце […]...
14. ПСАЛМИ СТЕПУ Кривавії зорі світ повідають. “Слово о полку” 1 Лежиш, скривавлена і скута, Мов лебідь в лютім полоні. Яка ж страшна […]...
15. “Здається з нами щось уже не те…” Здається з нами щось уже не те… І навіть люди, місто й камні, Щось прошепоче – Те усе святе У […]...
16. “Сніги дороги заметуть…” Сніги дороги заметуть По самий видногруг. Ой неблизька ж до тебе путь, Товариш мій і друг, Через ліси, через яри, […]...
17. СОН ЦВІТЕ Найкращі дні цвітуть на самім дні, На самім дні вода така прозора, Що з берега лічити можна зорі, Які зоріють […]...
18. ДОРОГИ Молюся вам, оті дороги, Донецькі, чорні, кам’яні, Що ранили дитячі ноги І лікували у стерні; Отим стежкам, які водили По […]...
19. “Скажи мені, які у тебе очі?..” Скажи мені, які у тебе очі? Ідуть літа. Ловлю себе на тім, Що образ твій, мов свічка серед ночі, Вгасає […]...
20. В СТЕПУ Високий рівний степ. Зелений ряд могил І мрійна далечінь, що млою синіх крил Чарує і зове до еллінських колоній. Ген-ген […]...
21. “Предивний сон і звеселив…” Предивний сон і звеселив І налякав мене нежданно. І досі ті чудні-чудні дива Морочать серце несказанно. Здається пречудовий сад. Між […]...
22. ПЕРЕСЕЛЕННЯ ПРИРОДИ Одцвіли кульбаби-зорі, шелестять вітри вусаті. На простори неозорі мчать кульбабині десанти. Рік минає, вік минає, а земля цвіте і родить. […]...
23. З дерев опадає убрання З дерев опадає убрання, і вітер у сурму гука. Покірна краса умирання, чому ти мені так близька? І осінь, і […]...
24. СКАЖИ МЕНІ, ДНІПРЕ Скажи мені, Дніпре, в якому стражданні, Із серця якого народжений ти? Скажи мені, Дніпре, в якім сподіванні, З якої упав […]...
25. “Це не чудо, це чад, мені страшно такого кохання…” Це не чудо, це чад, мені страшно такого кохання. Чорна магія ночі, скажи мені голосом рік – ця тривога, ця […]...
26. “А чи оглух і вже тебе не чую…” А чи оглух і вже тебе не чую, Чи у мені заснув духовний зір? Твій погляд скрізь – ошую, одерную, […]...
27. У кінці дороги Лишився на останнім перегоні Вантаж років, дарованих судьбою, Я похилюсь у втомлені долоні Сріблястою, як місяць головою. Зайде за обрій […]...
28. ДОРОГИ Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, простелилась нам юним під ноги. Тільки небо і тільки […]...
29. “Чому…” Чому, не знаю, в полі на світанні мені здається, що пругке колосся – це пір’я стріл, які бринять у грудях […]...
30. “Не забуду я… о ні!..” Не забуду я… о ні! І тепер, коли згадаю, Бачу ночі весняні, Чую шум далекий гаю. На траві, в шовку […]...
31. ДВЕ ДОРОГИ Тоскуя – полосою длинной, В туманной утренней росе, Вверяет эху сон пустынный Осиротелое шоссе… А там вдали мелькает струнка, Из-за […]...
32. “Ні, забуття не дасть мені й сама природа…” Ні, забуття не дасть мені й сама природа… Нехай вона і дивна, й молода, Але її краса і врода Твою […]...
33. “Лягла зима. Завіяло дороги…” Лягла зима. Завіяло дороги. Тремтять хати від холоду. Клуні Ховають жито миршаве і вбоге, Мороз погрози пише на вікні. О, […]...
34. “Вот и разошлись пути-дороги вдруг…” Вот и разошлись пути-дороги вдруг: Один – на север, другой – на запад,- Грустно мне, когда уходит друг Внезапно, внезапно. […]...
35. ДОСВІД. АКАЦІЯ Весна, дівчисько в ластовинні, ще не ціловане в уста, світанки жовті, аж левині, хорал, проспіваний з листа такими щиглями, канарками, […]...
36. “Свої дороги знову перемірюю…” Свої дороги знову перемірюю, Покликавши у свідки небеса… А гуси заячали вже до ірію З-під хмари, що над серцем нависа. […]...
37. “Іду в полях. Нікого і ніде…” Іду в полях. Нікого і ніде. Півнеба захід – золото червоне. Я йду, і одуд стежокю іде, моїх полів маленький […]...
38. “Байдужосте вигаслого вулкана…” Байдужосте вигаслого вулкана, Чи дивуватись тобі, чи жаліти? Ти не спроможна на зло, Але де твоя лиходійна краса?...
39. СИВИЙ БДЖОЛЯР Пам’ті батька В білім завої, в бджолинім рої в травні наш сад. Сонячним віє тепло на вії пелюсткопад… Над головою […]...
40. НЕГР СИДИТЬ ПОСЕРЕД ДОРОГИ І Б’Є У БАРАБАН З барабаном і жалем в очах місить пальцями звуки гугняві, на минулого білих полях чорний спомин бубнявить. З барабаном. До […]...