Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

7

Тверезий розрахунок і машина,
Я вас люблю, я вас боготворю,
Та все ж, коли в гаю цвіте шипшина
І гасить ранок в озері зорю,
Тоді краса до серця котить хвилі,
І лагідні, й величні, і сяйні,
І я стократно чуюся на силі,
І світ увесь добрішає мені.

І щось мені говорить на осонні
Тополенька, що гінко вироста,
І птах життя прокльовується в скроні,
І усміх прилітає на уста.

Вітаю розум, що, стрімкий і гордий,
Переступив фантастики межу,
Та все ж, буває, сам собі кажу:
Який же я до біса цар природи,
Коли її творінь не вбережу?


7 - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР