Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ФАТА-МОРГАНА

Люба панно, дайте руку…
Перед нами царство мрій,
Царство соняшних надій,
Фарб і образів і звуку!..
Люба панно, дайте руку.

Тихо… Ви спустили вії.
Ваше серденько тремтить…
Тихо… мить, це тільки мить –
І засяють ясні мрії!
Тихо… Ви спустили вії.

Боже мій! Які фантоми!..
Подивиться навкруги:
Замки з баштами, луги,
Феї, лицарі і гноми…
Боже мій! Які фантоми…

Я – ваш паж, ви – королівна!
Але межи нами мур…
Хто я? Бідний трубадур,
Ви – красуня богорівна;
Я – ваш паж, ви – королівна!

Я співаю про кохання,-
І всміхаються мені
Ваші очі чарівні…
О, хвилини раювання!
Я співаю про кохання…

Ось насунулись примари:
Фея добра, фея зла…
Фея зла перемогла?
Не до пари, не до пари!..
Ось насунулись примари…

Струни лютні, віщі струни,
Сипте іскри золоті!
Грайте, пориви святі,
Залунайте, мов перуни,
Струни лютні – віщі струни!

Перемога! Зникли тіні.
Нас у соняшний простір
Легким подихом зефір
Підхопив на хвилі сині…
Перемога! Зникли тіні.
ЧАРИ

– Дивись, коханий мій, дивись –
В моїх очах весна!
Казала так мені колись
Красуня чарівна.

І я дивився в очі їй…
Але з її очей
Сміявся холод – Боже мій! –
Беззоряних ночей.

– Цілуй уста, цілуй чоло…
Вона казала знов.
– Я, мов Кастальське джерело,
Натхну твою любов!

І я в чаду солодких мрій
Припав до уст і млів,
Той поцілунковий напій
Мене труїв, труїв.

– Стискай, коханий мій, стискай!
До серця пригорни!
В моїх обіймах – щастя, рай
І сни, рожеві сни.

Я чув той шепіт вже скрізь сон
В обіймах білих рук,-
І гинув, мов Лаокоон,
В стисканні двох гадюк.

(1913)

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)


ФАТА-МОРГАНА - ВОРОНИЙ МИКОЛА