Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“І як-то інший любить – не скажу…”

І як-то інший любить – не скажу.
Я вмію лиш по-своєму любити,
По-своєму радію і тужу,
Мій світ увесь тобою оповитий.

Ненавиджу манірних слизняків,
Ненавиджу кохання-показуху!
На нас кохання дивиться з віків
Тим зором, у якому безмір духу,

І свято материнства та краси,
І слави чоловічої, і волі…
Таким воно росло в усі часи,
То й у мені розкрилось поволі.

У грубуватій ніжності моїй,
У незбагненній скупості словесній,
Я знаю, лиш тобі, тобі одній
Судилось в стужі спізнавати весни.

З глибин віків кохання зір горить..
Моя любове, перша і остання,
Давай пережартуємо цю мить,
Бо ще вмремо на празнику кохання.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,67 out of 5)


“І як-то інший любить – не скажу…” - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР
«