Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ОСІННЯ РАПСОДІЯ КОХАННЯ (пісня)

Чому так сталося – не знаю,
Та покохала я тебе.
Свою любов в душі ховаю
Й благаю небо голубе,
Щоби твої блакитні очі
І найдорожчий образ твій
Веселі зорі в тиші ночі
Скупали в озері надій.

Приспів:
Ти повір моїм признанням,
Що тріпочуть на устах.
Це кохання, це кохання
Перше у моїх літах.

Уже лелеки відлетіли
І пізні айстри відцвіли,
А я ворожу все несміло:
Коли зустрінемось, коли?
Прийди, прийди, коханий! Чуєш?..
Серед пісень мене знайди,
Хто наше щастя завирує
Вогнем незгасним назавжди.

Приспів:
Ти повір моїм стражданням,
Що в тумани забрели.
Подаруй мені кохання,
Де б ми в світі не були.

Чому так сталося – не знаю,
Любов, як світ, не має меж.
То вечоріє, то світає,
А ти не йдеш, а ти не йдеш.
Гайнуть літа, минуться весни,
Заосеніємо і ми.
Та я проситиму: воскресни,
І хоч у мріях обійми!

Приспів:
Ти повір моїм бажанням,
Ти повір моїм словам…
Ох, не збулося кохання –
Грає музика не нам!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

ОСІННЯ РАПСОДІЯ КОХАННЯ (пісня) - ЧИР НЕСТОР