Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Кохання нев’януча сило…”

Кохання нев’януча сило,
Яка ти бзесмертна в мені,
Що квітнеш і квітнеш красиво,
Як росяний сад навесні.

Грозою падеш очисною
На душу вразливу мою,
І вічною зелен-сосною
Стоїш на моєму плаю.

Чаїним ячанням, нарешті,
Все кличеш і кличеш із мрій…
У всьому для мене живеш ти –
Озвися ж і в пісні моїй!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


“Кохання нев’януча сило…” - КАРПЕНКО МИКОЛА