Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“За мить кохання йшов би навмання…”

За мить кохання йшов би навмання
З чолом відкритим, захололий, босий,
Та в серці з вічним, захололий, босий,
Та в серці з вічним розцвітанням дня;
Ішов би в даль, відкіль співають коси,
І – гнаний – в серці зберігав би роси.
За мить кохання йшов би навмання –
Як той, хто милостиню співом просить.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


“За мить кохання йшов би навмання…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)