РОЗПЛІТАННЯ КОСИ

Related posts:

1. З КОСИ БУЗЬКО ЛЕТІВ НА БАЛКУ Каламбур З коси бузько летів на балку (косар косу там брав на брус), і сів бузько в дворі на балку, […]...
2. “Душа наїлася та бреше…” Душа наїлася та бреше. А бреше як! І те і се. Що вуж, мовляв, корову ссе, А відьма жінці косу […]...
3. КОСА Я сказав собі так: “Ти не зодчий цих стін. Ти народжений жінкою в муках, ти син нерозумний, що падав і […]...
4. ТИ ПИШНУ КОСУ РОЗПЛЕЛА СВОЮ Ти пишну косу розплела свою – Нараз війнули пахощі на мене Прив’яле сіно і трава зелена. Ти пишну косу розплела […]...
5. КОСИ І МЕЧІ Мовчать віки нужди і горя, і на музейнім кумачі з дідизни зблискують суворо сталеві коси і мечі. Вони схрестилися навіки, […]...
6. ОБОЖЕВОЛЕНІ КОСИ Вона зворушена, осинєплямлена – Зі схвильованим носом. Скільки тонів і рисок, як душа обламлена І обожеволені коси. Скільки блисків у […]...
7. НІЧНА МІСТЕРІЯ Дівчина пустила косу в ніч, набрала в пригорщі роси і напоїла місяць. Тоді відчула, як спадає з неї одіж і […]...
8. Банда грала навиліт і росяні коси губила банда грала навиліт і росяні коси губила на колосся падучі викапував пристріт гіркий що сьогодні чекає товаришу степ чи могила […]...
9. “банда грала навиліт і росяні коси губила…” Марині Брацило Марині Брацило банда грала навиліт і росяні коси губила на колосся падучі викапував пристріт гіркий що сьогодні чекає […]...
10. Так ніхто не кохав. Через тисячі літ Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання. В день такий розцвітає весна на землі І земля […]...
11. ПРИЗРАК Где бы ни был я, везде, как тень, со мной – Мой милый брат, отшедший в жизнь иную, Тоскующий, как […]...
12. 07. ДОЩ В морях з шафіру плюхкають краплини, хлюпочуть срібні краплі в сріблі рік, і гребінь вітру чеше їх відвік, і сонце […]...
13. СІМ 1. Прибуде з розпущеним голосом, пригорне тебе, приголосить словами, і будеш наївно розніжений, будеш безтямний. Прийде і закутає шепотом пригорне […]...
14. Як влада прикраша чоловiкiв! Як влада прикраша чоловiкiв! Було сопливе, миршаве дитятко, Ледаче, вредне. Лупцював i татко, I пацани давали стусанiв. Учився так: то […]...
15. “Нам щастя не приносили підкови…” Нам щастя не приносили підкови, Загублені спрацьованим конем. З’явились ми на світ не випадково: Разом із днем новим, бурхливим днем. […]...
16. Дим крови розмитих облич далечінню дим крови розмитих облич далечінню ховає пісню у матір яка з чорної корови вигонить ніч у поле пощербом тихого ляку […]...
17. ЛЕБІДЬ На болоті спала зграя лебедина. Вічна ніч чорніла, і стояв туман… Спало все навколо, тільки білий лебідь Тихо-тихо сходив кров’ю […]...
18. НА ГОРОДІ ВЕРБА РЯСНА На городі верба рясна, Там стояла дівка красна. Вона красна ще й вродлива, В неї доля нещаслива. В неї доля […]...
19. “Хто пісню для гледичії склада?” Хто пісню для гледичії склада? Хто прославляє дерево тернисте і в колючках парноперисте листя? Мабуть, оцих музичних бджіл орда! Оркестр […]...
20. ОСІНЬ МІЖ ГІР Пустіє між гір І щовечірньо осінь ходить над бухтою Зорі холонуть. Звідки звідки ти вітре холодний? Звідки твій шепіт шепіт […]...
21. ШУМ ОСИК Бентежний шепіт, трепіт – шум осик Під теплим цим передосіннім вітром Посеред ще незгаслої краси, Де буйно так перецвітає літо. […]...
22. ВИЙДУ Я В ПОЛЕ Вийду я в поле. Може ще вбита Мрія воскресне! Йду над ручай. Тихо дрімає сірий лан жита, Річка так тихо […]...
23. “Рости, мій сину…” Рости, мій сину, я тебе навчу стару косу мантачити і вдосвіта з росою зорі класти у покіс. Мій сину, знай […]...
24. ЧОРНОЗЕМ (Уривок) В чорні ночі виходиш в самотній простір: Б’ється серце в грудях неспокійне. Виє вітер, як бідний стривожений звір, Що ворожить […]...
25. КАШТАН Обіч мого вікна розпустив розгалужені крони, Наче крила тугі, молодий білопінний каштан. Я милуюся ним і долаю життя перегони, І […]...
26. “Тихо гойдаються в синьому морі…” Тихо гойдаються в синьому морі Іскоркі-зорі, Ніби купаються в хвилі блискучій Рій їх летючий. Скелі здіймаються, ще неостилі, Темні, похилі. […]...
27. ПЕРЕД ЖНИВАМИ Сорочка прилипає. Гаряче. Стовпіє сонце в плесі. Налилося І втомно жнивареві на плече Злягає огрядне, важке колосся. Повільний вітер ледве […]...
28. ЧЕРНОВИК Жизнь моя черновик, На котором все буквы – Созвездья. Сочтены наперед Все ненастные дни. Жизнь моя – черновик. Все удачи […]...
29. В БУНКЕРІ Оженився я в суботу – А в неділю на війну. А тепер я, брат, в піхоті І до тещі – […]...
30. Тиха смерть квітки прочиняє двері тиха смерть квітки прочиняє двері у вечір обернення ікарового крила на плуг похиленістю орача ховаючого за склепленими повіками очей дві […]...
31. “Я спокійно б лежав під вагою століть…” Я спокійно б лежав під вагою століть, Я б давно вже й землею став, Але ж бісова дівка на кручі […]...
32. “ЛИБОНЬ УСЕ ЖИТТЯ НА ПЕРЕХРЕСТЯХ…” Либонь усе життя на перехрестях, У пам’яті – стежки, шляхи, путі, А серце вперто знов таки береться Лихою звабою – […]...
33. ЗАПРОСИНИ У холодному небі золотий човен із хмари на хмару, на хмару із хмари – і на місці… Я розкажу тобі […]...
34. І РВОНУЛИСЬ НЕСТРИМАНІ КОНІ І рвонулись нестримані коні, Крешуть іскри вогненні підкови! …Сіє осінь з розкритих долонь Позолітку на листя дубове. Кожний кущ багряніє, […]...
35. НА РАЙДУЗІ ПО УКРАЇНІ Несуть дівчата просту хлібину, Рожевий хліб, на зорях спечений. Пахне всесвітом і руками жіночими. Пахне болем, думками Тараса, Пахне стріхою […]...
36. ПІСНЯ КІЛЬЧАСТИХ ДРОТІВ У бурю-негоду, як падають громи, Співаємо пісню без впину, без втоми, А в пісню вплітаються громи й проклін. Ідуть до […]...
37. ЖУРБА ЄВРЕЙСЬКА Ой плачте так, як плакали діди Над вавілонськими ріками! Розорен храм, родини в нас нема – Чужі знущаються над нами! […]...
38. ЗОЗУЛЯ Ой, закувала знов зозуля. Мабуть, кує вже сотий раз? Вже двадцять весен в юних гулях відмірюю піснями час. Роса сріблилась […]...
39. “Як тихо на землі! Як тихо! ..” Як тихо на землі! Як тихо! І як нестерпно – без небес! Пантрує нас за лихом лихо, щоб і не […]...
40. МОГИЛА СВЯТОСЛАВА Над річкою над Опором Долина зацвіла, Біля річки на долині Самотня могила. Над могилов Бескид гордий Недвижимо чає І, мов […]...