Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

БАБИНЕ ЛІТО

човни крізь дим тіла у сон глибокої квітки смерті в заплющених очах заснованих сухою летючою слиною ідолів далини які пестять […]

ЩЕ ДЕ ТОЙ НАРІЖНИЙ КАМІНЬ

в порожніх очних ямах жерця гнізда повні пташенят які пурхають у крові нагих жінок із світочами над головами попереду ярма […]

Совиний плач копнув смеркання

совиний плач копнув смеркання до білої кістки іншого ранку де краєвид осліпив своє зелене око і продирається у ляк дитини […]

ЗА ДЕНЬ ДО МАКОВІЯ

як із Місяця чадить повісмо біле хтось тривожить квітів ляк щоби крик холодний із людського сну у сон квітів впав […]

ДІВИЧ-ВЕЧІР

“квіток, Марись, квіток покля не маш діток, будеш мала діти впадуть з тебе квіти”. “відчини, Боже, ворота, бо йде на […]

ТАРАСОВА ГОРА

хіба хто з поетів світу криваву корогву душі на таку високу гору зносив наче до розгойданого дзвона притис руку до […]

Тиха смерть квітки прочиняє двері

тиха смерть квітки прочиняє двері у вечір обернення ікарового крила на плуг похиленістю орача ховаючого за склепленими повіками очей дві […]

КАТЕРИНИ

до схід Сонця вийшла з вишні ще коріння плаче в п\’ятах і до черепка поставить свій одламаний мізинець – гілку […]

СТРАТА

ще пострілів не було копали яму за його спиною а як скінчили побачили що не могила то що на дні […]

КВІТЕНЬ

у небі без сльози чистий голос бузинової сопілки знов проминувши жінку й воду дитина з заплющеними очима веде за руку […]

ЗАСВІЧУЮТЬ ПОСВІТ (СЕМЕНА)

“ой прийшли ж ніченьки довгенькі, посвіти ж нам, коминку біленький”. вже повісмо чорне близько задиміли ночі над селом в дітей […]

ВСТАВАННЯ З МЕРТВИХ

проростання рук із землі з плачу світла що руками маленької баби сіє павуків у сонну дитину де блакитні риби неба […]

ВЕСНА (І)

старі баби хрестяться на веселку так дивно наближаючи пучки до тіла ніби садять у землю квіти 1979

БАБИНЕ ЛІТО

човни крізь дим тіла у сон глибокої квітки смерті у заплющених очах заснованих сухою летючою слиною ідолів далини які пестять […]

ОСІНЬ (ІІ)

присмерком мовчання Бога розвидняєшся калиновий краю з холоду журавлиних голосів полеглих які відлітаючи у вирай над попелом тисячоліть не можуть […]

АВТОПОРТРЕТ (І)

“…люди все мечу преданы… без остатку не щадя ниже младенцев не только стариков…” “Летописное повествование о Малой Руси” А. Ригельман […]

Страница 1 из 3123