Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

ТАРАСОВА ГОРА

хіба хто з поетів світу криваву корогву душі на таку високу гору зносив наче до розгойданого дзвона притис руку до […]

Тиха смерть квітки прочиняє двері

тиха смерть квітки прочиняє двері у вечір обернення ікарового крила на плуг похиленістю орача ховаючого за склепленими повіками очей дві […]

КАТЕРИНИ

до схід Сонця вийшла з вишні ще коріння плаче в п\’ятах і до черепка поставить свій одламаний мізинець – гілку […]

СТРАТА

ще пострілів не було копали яму за його спиною а як скінчили побачили що не могила то що на дні […]

КВІТЕНЬ

у небі без сльози чистий голос бузинової сопілки знов проминувши жінку й воду дитина з заплющеними очима веде за руку […]

ЗАСВІЧУЮТЬ ПОСВІТ (СЕМЕНА)

“ой прийшли ж ніченьки довгенькі, посвіти ж нам, коминку біленький”. вже повісмо чорне близько задиміли ночі над селом в дітей […]

ВСТАВАННЯ З МЕРТВИХ

проростання рук із землі з плачу світла що руками маленької баби сіє павуків у сонну дитину де блакитні риби неба […]

ВЕСНА (І)

старі баби хрестяться на веселку так дивно наближаючи пучки до тіла ніби садять у землю квіти 1979

БАБИНЕ ЛІТО

човни крізь дим тіла у сон глибокої квітки смерті у заплющених очах заснованих сухою летючою слиною ідолів далини які пестять […]

ОСІНЬ (ІІ)

присмерком мовчання Бога розвидняєшся калиновий краю з холоду журавлиних голосів полеглих які відлітаючи у вирай над попелом тисячоліть не можуть […]

АВТОПОРТРЕТ (І)

“…люди все мечу преданы… без остатку не щадя ниже младенцев не только стариков…” “Летописное повествование о Малой Руси” А. Ригельман […]

БГАННЯ * КОРОВАЮ**

“благослови, Боже, й Пречистая Мати своєму дитяті короваю бгати”. налетіли молодиці-коровайниці що ті зозулиці барвінковими чолами засвітили борошном ясним з […]

Із смерти квітки хтось вийшов

із смерти квітки хтось вийшов у смеркання дівчини й коня ляком порожнього поля у очах випитого небом сурмача заскоченого трояндовим […]

КОБЗАР

сльоза породжує шаблю по той бік ганьби ледачої крови де сліпа криниця обмиває лице народу щоби темрява напилася з бандури […]

СНІГ

два птахи вдарилися грудьми над полем хліби за душу над виораним лицем сухе зерно в дитячій долоні паде тихий сніг […]

Страница 1 из 212