Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

СІМ

1.

Прибуде з розпущеним голосом,
пригорне тебе, приголосить словами,
і будеш наївно розніжений,
будеш безтямний.

Прийде і закутає шепотом
пригорне тебе обголосить,
тоді затечуть в пори пам’яті
зчудовані коси.

2.

приходиш
вона безголосо
грузне в спітнілу постіль

тобі до очей затікають
задихані сквери
сажею вкриті доми

ти заливаєшся
тинковим потом
і віддаєш себе в жертву
вірний і проданий
на життя
вона обнімає тебе
притискає
вгрузаєш з нею у постіль

а пам’ять ще довго тривожать
гадюками коси

3.

Дівчина тихо співала, її голос стелився по недоспілих персах. Коли я перехилявся до неї через зчудовану косу, її шепіт обдував моє обличчя.

На ратуші голосили мертві, а постаті в мундирах, обтяжені смертю, загрузали в камінь, карбували кулями свій час. На пагорбі лежали мерці з колáми крику, забитими у горла, і світили до місяця білками очей.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,33 out of 5)

СІМ - БОЙЧУК БОГДАН