ЗАБІЛІЛИ КАШТАНИ
Забіліли каштани в небесну блакить,
І на схилах садки забіліли.
Тільки спомин ізнов, ніби птах, прилетить,
Щоб у мене душа заболіла.
Прилетить і крильми до вікна припаде,
Заворкує мені, защебече,
І світання моє принесе молоде,
І далекий мій зоряний вечір.
Доторкнеться під серцем такої струни,
Що заграє найперше кохання.
Тільки жалко мені: для тієї весни
Та не буде, не буде вертання.
Тільки думка мені заболить, защемить:
Може, в ірій літа відлетіли?
Забіліли каштани в небесну блакить,
І на схилах садки забіліли.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)Related posts:
- “У тліючих вогнищах рвуться каштани…” У тліючих вогнищах рвуться каштани, Осінньої ночі стріляє вогонь, – Вистрілює осінь набої останні, І вітер сліди заміта удогонь. У […]...
- БІЛІ КАШТАНИ Білі каштани, світлі вогні, Де б не бував я – любі мені. Київські ночі, зустрічі в саду – В серці, […]...
- “Хто змалював каштани густолисті…” Хто змалював каштани густолисті На голубому тлі? Хто вдяг у барви ніжно-променисті Лоно землі? Хто дав мені мій дух повноголосий […]...
- КАШТАНИ Каштани повмирали. Гола суш. Трутизною пихтять автомобілі. Йдуть понад містом, наче тіні душ Загинулих дерев, хмарини білі. Хто має за […]...
- Такої ночі Ніч темна, як ревнощі Отелло, овіяна пахощами лаванди, запахом сосен і моря. Такої ночі впала Троя. Такої ночі прийшли за […]...
- ОТ І МСТЯТЬСЯ ТРУНИ От і мстяться луни, Будуть турку труни, Людям нашим струни, Добрії фортуни, Як Давид заграє, Дух святий ширяє: Вірте, що […]...
- До Н. К. С Такої певної, святої, Такої рідної, як ти, Такої щирої, простої,- Вже більше, мабуть, не знайти. Таку не часто скинеш оком, […]...
- ВЕСНЯНЕ Прекрасна пора травнева, Коли у цвіту дерева – Черешні рясні, каштани… Птахи вже звили гнізда, Пісню чуть гармоніста… Скоро вже […]...
- БАЛЯДА ПРО СВЯТУ КЕКИЛІЮ Півні над ранок: “Братки на шибах! Братки на шибах! Янгол в киреї? Зірка з вертепу? Чиї то руки Білі лебідки, […]...
- ПАМ’ЯТІ Т. ОСЬМАЧКИ Не хочу – ні! – цих похорон. Прости. Хай тільки ворон тричі десь прокряче, Що вже похований ти, неповторний ти, […]...
- ФІОЛЕТОВЕ ЧОРНИЛО Я фіолетовим чорнилом найперше слово написав. А слово те таке просте, найперше слово між словами: мама. Я перше слово написав […]...
- “Зацілую мрію на твоїх вустах…” Зацілую мрію на твоїх вустах, Розтривожу осінь в золотих садах. Зацвіте бажання й запалахкотить, Птахом сизокрилим в серце прилетить. Роздобуду […]...
- НАДВІРНА (Пісня) Звила Надвірна барвисте гніздечко, Вродою стелиться навкіл земля. Давні Карпати лягли недалечко Й усмішку лагідну шлють звіддаля. Завжди над обрієм […]...
- СТАНЦІЯ ТУМАНЯН На землі вірмен-горян, Між дрімучих скель уранці На станції Тумарян Грав оркестр – зурна й баян, – Підмовляючи до танцю. […]...
- “Вороне, чому ти чорний…” – Вороне, чому ти чорний? – Я у ворона спитав. – А щоб ти блакить небесну Іще більше цінував. – […]...
- “І як тепер тебе забути…” І як тепер тебе забути? Душа до краю добрела. Такої дивної отрути я ще ніколи не пила. Такої чистої печалі, […]...
- МАЛИНОВИЙ ПЛАТОК Я знов один. Покірно одгоріли далі. Й дарунок твій – малиновий платок круг шиї ліг. І в золотій печалі не […]...
- “Я в серце клав холодний лід…” Я в серце клав холодний лід, Прохав одне: терпи!.. А за тобою слав услід Золочені стовпи. Між ними струнами – […]...
- ПІЗНЯ СТРІЧА З ЄВГЕНОМ БАНДУРЕНКОМ Ні, молодість безслідно не розтане, Хоч менше слави мали, ніж хули… Із Пушкінської вулиці платани Мене до тебе знову повели. […]...
- ФАТА-МОРГАНА Люба панно, дайте руку… Перед нами царство мрій, Царство соняшних надій, Фарб і образів і звуку!.. Люба панно, дайте руку. […]...
- ПОСУХА Над селами хмари Похилі, І тоскно в блакить Простягають руки безсилі… Оце тільки лишилось, Що плакать. О, так залетіли далеко […]...
- ПІСНЯ Спадає листя яворове, За обрієм зима гуде… Озвись, прийди, моя любове, Моє кохання молоде. Озвись, як день, як півні треті, […]...
- ХАЙ ЦЕ БУДЕ МІСЯЦЬ, ТИЖДЕНЬ Хай це буде місяць, тиждень, Хай це буде тільки нині, Щастя варте, щоб умерти За його і в цій хвилині. […]...
- ПОКЛИК БАНДУРИ Бандуристе, чуєш братній поклик бурі? Ціла вічність – від струни і до струни… Горомовицями настроєну бандуру ти до сонячного світла […]...
- ОСІННЯ СИМФОНІЯ Осінні скрипки в саду оркестру симфонії То кохання моє, моє кохання – захопленість Люди озброєні мрії озброєні мови озброєні А […]...
- АПОФЕОЗ Умирай, як смертельно підстрелений звір, Що й стрільця розриває на шмаття І побідно несе на широкий простір, За небесну блакить […]...
- “І як-то інший любить – не скажу…” І як-то інший любить – не скажу. Я вмію лиш по-своєму любити, По-своєму радію і тужу, Мій світ увесь тобою […]...
- З РІДНОГО Нема вже до кого, а їдемо ще до могил, До церкви старої (хрестили нас там, сповідали), Нам в цьому краю […]...
- ЗГАДУЮЧИ МАЙСТРА Будуть інші, такі, і сякі, й розтакі, Їм ніхто ще не звів ні хвали, ні огуди, Тільки майстра такої душі […]...
- “Біло і холодно. Сиро, імлаво…” “Забіліли сніги, забіліли білі…” (Народна пісня) Біло і холодно. Сіро, імлаво. Тихе Різдво – над полями сумними, Холодом дихає в […]...
- ПАРУБОЦЬКА БАЛАДА Я летів красивим чортом На коні, як ворон, чорнім – Біла піна падала, мов сніг, – Ех, до тієї Чураївни, […]...
- ПЕРША ДУМКА МАЛОГО А він писав, що прилетить до неї З блакитного далекого Даля, Хоч прошумить над отчою землею, Хоч над городом отчим […]...
- “Ті журавлі, і їх прощальні сурми…” Ті журавлі, і їх прощальні сурми… Тих відлітань сюїта голуба… Натягне дощ свої осінні струни, торкне ті струни пальчиком верба. […]...
- МЕЛОДІЯ Заболю, затужу, заридаю… в собі, закурличу, А про очі людські засміюсь, надломивши печаль. Помолюсь крадькома на твоє праслов’янське обличчя, І […]...
- ПРАПОРОНОСЦЯМ В тих, що прапор несуть – в тих і цілять найперше, Прапор правди нести – то найважча із доль, Де […]...
- ОРФЕЙ III Елегія Єдина, схилімся під стебла далій, Щоб темна бронза твого волосся Відрізнялася від рослинної зелені, Щоб наші сльози злилися […]...
- ПІСНЯ ПРО КИЇВ (Лірична) Білі каштани, Світлі огні, Де б не бував я, – Любі мені. Київські ночі, Зустрічі в саду – В […]...
- ДАВНЄ КОХАННЯ Давнє кохання – це пам’ять дерева Про листя, яке відлетіло. Давнє кохання – натяк на зорю З рожевими пелюстками. Давнє […]...
- ДО НАС! Каштани в ранок сивий, попелястий шуміли над твоїм вікном. Ти встав, щоб далі ткати, далі прясти турбот, пісень та мрій […]...
- “Як сумно ти грала в той вечір розлуки…” Як сумно ти грала в той вечір розлуки, Як жалко твій спів линув вдаль, Неначе закляти хотів в свої звуки […]...