Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА. МАТЕРИНСЬКА ПІСНЯ З ЧОЛОВІЧОЇ ДУШІ

Не дітись, не дітись мені від вогню!
О ноче, ночуй мене! Днюй мене, дню!
Куди не піду я, мов кінь вороний,
Мене здоганяє сам хрест вогняний.
Пекучий, палючий – на всі небеса,
І падає з нього вогненна роса,
Бо небо роздерто, і думи роздерті,
Три чисниці, може, лишилось до смерті,
Той огненний хрест, а на ньому і в нім
Палає мій син у кільці вогнянім,
Бо атомні цвяхи засаджено в руки,
Бо губи горять од пекельної муки…
Лиш я намагаюсь до нього іти,
Тікає він геть в несусвітні світи,
Лиш я намагаюся вирвати сина,
Де мучить його вогняна хуртовина,
Я прагну до нього – він прагне від мене,
І котиться німбом те коло вогненне…
Тоді я тікаю від нього – і він
За мною женеться хрестом навздогін.
Куди не ступлю я, мов кінь вороний,
Мене здоганяє сам хрест вогняний,
Клекоче, стукоче у дивні копита,
Дорога роз’юшена слізьми побита,
Пробита, цвяхована тяжко слізьми…
На вічній дорозі розіп’яті ми…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)


ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА. МАТЕРИНСЬКА ПІСНЯ З ЧОЛОВІЧОЇ ДУШІ - ДРАЧ ІВАН