Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА. ВІЧНА МАТЕРИНСЬКА ЕЛЕГІЯ

Проходила по полю –
Зелене зеленіє…
Назустріч Учні Сина:
Возрадуйся, Маріє!
П Тичина, “Скорбна мати”
Назустріч Учні Сина,
Під руки – та в кабіну.
Знов дивна ця людина!
– Мене пізнав ти, Сину?

– Чого тікаєш, Мамо,
Тож мусимо ловити,
І скажу просто й прямо:
Мене не обдурити!

Тебе візьму я в Город
До внуків помирати.-
Сказала йому гордо:
– Я – невмируща мати!

Дивилися солдати,
Як плачуть генерали,
І знов стара до хати
Чимдуж чимчикувала,

Де бусол і криниця,
Де кіт її й корова,
І де усе, що сниться
Без слова, лихослова.

Пройшла усі сторожі,
Минула всі обвали,
Палали її рожі,
Як півні-генерали.

Було все мов на лезі,
Якому все стинати –
І квітку прямо в цезій
Поцілувала Мати.

Все плакало на сонці,
Не хтіло помирати.
І квітку прямо в стронцій
Поцілувала Мати.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА. ВІЧНА МАТЕРИНСЬКА ЕЛЕГІЯ - ДРАЧ ІВАН