Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







КАЛИНОВА ПІСНЯ

Далекий нащадку, ти чуєш мене?
Я пісня твоя чорноброва.
Корінням січу я мовчання земне
і зблискую паростком слова.

Нащадку, несу я до тебе з імли
краплинку земного блакиту.
Гукаю розвіяним смутком золи:
далекий нащадку, який ти?

Яка тебе дума ночами пече,
куди ти летиш після мене?
Чи, може, у гротах вологих печер
покірно мовчать мої гени?

Ти чуєш, нащадку? Я – пісня твоя,
твоя невгасима кровина!
Я вірю: над білим крилом ручая
тобі ще співає калина.

Я вірю: за дальнім земним віражем
забути не зможеш мене ти.
Нащадку, лиш пам’ять навік збереже
закуту в морози планету.

Десь там, за віками, зросте на гіллі
калинова ягода слова.
Ти чуєш, нащадку?
Я – пам’ять землі,
я пісня твоя чорноброва!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)


КАЛИНОВА ПІСНЯ - ПЕРЕБИЙНІС ПЕТРО