ПІСНЯ ПРО КИЇВ

Related posts:

1. БІЛІ КАШТАНИ Білі каштани, світлі вогні, Де б не бував я – любі мені. Київські ночі, зустрічі в саду – В серці, […]...
2. КИЇВСЬКИЙ ВАЛЬС Ночі солов’їні, ночі весняні, Доли подніпровські наснились мені. Приспів: Знову цвітуть каштани, Хвиля дніпровська б’є. Молодість мила, – ти щастя […]...
3. XI Grave. Остання пісня зимового саду Голоси із того світа Перейшли у білий крик… І прийшла зима без літа. А здалося – льодовик. Відболіли і відбігли […]...
4. ПОВОРОТ Мов гість, приходить довгожданий час і – як колись на мрій аеродромі – гарячим серцем я вітаю вас, мої далекі […]...
5. РІДНИЙ КИЇВ Дніпр широкий, пісня солов’їна, На каштанах голуба роса… Рідний Київ – серце України, Наша слава, гордість і краса! Розлилися вулиці […]...
6. КАШТАНИ Каштани повмирали. Гола суш. Трутизною пихтять автомобілі. Йдуть понад містом, наче тіні душ Загинулих дерев, хмарини білі. Хто має за […]...
7. КРАСУЙСЯ, СТОЛЬНИЙ КИЇВ-ГРАД! Над Києвом свободи стяг, Над Києвом Кремлівська Зірка! Богдан, що булаву простяг, І Володимирова гірка, І щедре сонце над Дніпром, […]...
8. КИЇВ НАВЕСНІ ВВЕЧЕРІ Хоч як звели тебе гермокопіди І несмак архітекторів-нездар, І всюди прослід залишив пожар,- Ти все стоїш, веселий, ясновидий І недаремно […]...
9. “Ісус Христос розп’ятий був не раз…” Ісус Христос розп’ятий був не раз. Там, на Голгофі, це було уперше. Умер од смерті, може,- від образ, і за […]...
10. РОЗДУМ’Я Мене часто бере думка, Чи то так здається, Що, бува, заплаче радість, А лихо сміється! І як бачу сльози щастя […]...
11. КИЇВ Незборний, на горах суворих Твердинею віри стоїть, Під стягом Софії на порох Розбивши навали століть. Мов райдуга – даль неозора: […]...
12. ПІСНЯ МАНДРІВНИКА Шумить у серці вітер, кров огонь бурлить. О, допекла вже бруків, мурів, цегли гидь! На берег моря туга, в край […]...
13. ПІСНЯ МОЄЇ МАТЕРІ Твоя, мамо, пісня помагає від лиха, Від недужі злої І злої людини. Почую – і в серці моїм відлига Вже […]...
14. “У тліючих вогнищах рвуться каштани…” У тліючих вогнищах рвуться каштани, Осінньої ночі стріляє вогонь, – Вистрілює осінь набої останні, І вітер сліди заміта удогонь. У […]...
15. ДО НАС! Каштани в ранок сивий, попелястий шуміли над твоїм вікном. Ти встав, щоб далі ткати, далі прясти турбот, пісень та мрій […]...
16. ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА. МАТЕРИНСЬКА ПІСНЯ З ЧОЛОВІЧОЇ ДУШІ Не дітись, не дітись мені від вогню! О ноче, ночуй мене! Днюй мене, дню! Куди не піду я, мов кінь […]...
17. ПІСНЯ ПРО МАТІР Посіяла людям літа свої, літечка житом, Прибрала планету, послала стежкам споришу, Навчила дітей, як на світі по совісті жити. Зітхнула […]...
18. БІЛІ НОЧІ (з Ленінградського циклу) До мене сон ніяк іти не хоче – Усе перемінили білі ночі, Змішали ночі й дні, мов розвели Емаллю білою […]...
19. Нічні думи. “Ночі безмірнії, ночі безсоннії…” Ночі безмірнії, ночі безсоннії, Горе моє! Мозок наляжуть думки невгамовнії, В серці грижа, мов павук той, полоннії Сіті снує. Виром […]...
20. 07. ТОВАРИСТВО Під тихий вечір, як вітер хмари пожене на сон, немов табун овець до водопою, й луна над лісом стане золота, […]...
21. ЗУСТРІЧІ Ці зустрічі – ніби на вістрі меча, Палають в душі, як розпечена ватра. Не варто палити й гасити не варто. […]...
22. ПІСНЯ МІСЬКИХ ДІТЕЙ сонце, сонце, поцілуй наші руки, засвіти наші очі, загрій наші тіла, бо наші матері сплять в брудних ліжках, як повії […]...
23. МІЙ КИЇВ Золотоверхий Києве, До твоїх тротуарів прикипає душа. Тут одвічною тінню Шлю прокльони й поклони. Приймаю закони джунглів – твої криваві […]...
24. ПІСНЯ ШОСТА. Дума перва І “Чого ти, паньматусю, так зітхнула, Мов радощі згадала молодії Або в той край душею позирнула, Де зникли в нас […]...
25. “Цитьте, вітри! Цитьте, буйні!..” Цитьте, вітри! Цитьте, буйні! В лузі не гудіте! Моє горе лягло спати, Так не побудіте. Ох, заснуло воно в серці, […]...
26. КИЇВ І. Д. І Ти стаєш і припадаєш вухом до землі, Бо раптом душа світає: Гугнявлять слов’янські кургани, І череп’я трипільських […]...
27. ПІСНЯ Грім грому, блискіток аркани, І ядра хмар, корогви неба змерклі. Тремтять з відбитими ногами і руками Козацькі черепи під Берестечком […]...
28. “Ми підем, де трави похилі…” Ми підем, де трави похилі, Де зорі в ясній далині, І карії очі, і рученьки білі Ночами насняться мені. За […]...
29. Дівичії ночі Висушили карі очі Дівичії ночі. “Черниця Мар’яна” Розплелася густа коса Аж до пояса, Розкрилися перси-гори, Хвилі серед моря; Засіяли карі […]...
30. ПІД КИЇВ СТАРИЙ Під Київ старий незглибимая ніч Прийшла непомітно степами – І тисячі в воду запалених свіч Поділ перекинув стовпами. І знизу […]...
31. ПІСНЯ ДЛЯ МАР’ЯНИ Ця любов, наче овочі цінні. Дозрілі, пізні. Наче ніч, що вібрує в осінній, в останній пісні. Цю любов я із […]...
32. ПРОЩАННЯ З ІНСТИТУТСЬКИМ ПАРКОМ В цім саду я останнє побачення Із собою призначив собі… В цім саду мов слова необачні я Розгубив між тополь […]...
33. ВМИРАЮТЬ ПОЕТИ Вмирають поети в душі, а потім в лікарнях вмирають. Ховають спочатку вірші, а потім поетів ховають. Поету копають яму. Коли […]...
34. УКРАЇНА (Пісня) Ридала, плакала бандура, Бриніла стомлена струна. То Україна вільнодумна Вставала з попелу сумна. О Боже, дай набратись сили, Воскреснути з […]...
35. “Ні, забуття не дасть мені й сама природа…” Ні, забуття не дасть мені й сама природа… Нехай вона і дивна, й молода, Але її краса і врода Твою […]...
36. КИЇВ. ВЕСНА 1986 РОКУ І На пасіці в Чорнобилі бджола, Коли цвіло довкола і яріло, До вулика свого нектар несла, Святе й трудне вивершуючи […]...
37. КВІТКА НАД КВІТКИ (Пісня невольника-графа) Г р а ф Я знаю квітку над усі квітки, Мою до неї пориває душу. Шукати б я пішов її […]...
38. “Солов’єва пісня ллється…” Солов’єва пісня ллється, Розливається в низах, Соловей лящить, сміється… Наче… тоне у сльозах. Квітнуть яблуні і груші, В світлі місячнім […]...
39. БЕЗСОННЯ Солодка дрімота, мов стомлена мати, Проводить рукою по віях моїх, А серце, що зроду не відало втіх, Товчеться – й […]...
40. ІНІЙ Все довкола побіліло. Наша вулиця така, Мовби хто на неї вилив Цілу річку молока. А каштани біля хати – Чи […]...