ЗУСТРІЧІ

Related posts:

1. “Знак перше-останньої зустрічі…” ХІІ Знак перше-останньої зустрічі Для елегантної Катерини, На спомин про вагон співучий Обезстрадненій балерині. – Синій знак гострий зоставив я […]...
2. БІЛІ КАШТАНИ Білі каштани, світлі вогні, Де б не бував я – любі мені. Київські ночі, зустрічі в саду – В серці, […]...
3. ПІСНЯ ПРО КИЇВ (Лірична) Білі каштани, Світлі огні, Де б не бував я, – Любі мені. Київські ночі, Зустрічі в саду – В […]...
4. НЕ ЗАЗДРЮ БАГАТИМ Не заздрю панам грошовитим, багатим, В яких “Мерседеси” й палаци-квартири. Їм треба журитись, де гроші ховати У них – податківці, […]...
5. ДВІ ЗУСТРІЧІ 33 Приходиш. Кімнату обсіли тіні. Вино на устах – мов музика. Тебе, нагу, на постелі квітчаю гвоздиками. 34 Спиваю каре […]...
6. СТАРІ ЛИСТИ Старі листи – як вигасла зола, Не жди від них ні світла, ні тепла. Перегоріла, перетліла ватра, І ворушити попелу […]...
7. ДВІ ЗУСТРІЧІ З ВІТЕЗСЛАВОМ НЕЗВАЛОМ 1 Ми з ним удвох над Влтавою сиділи, З рук годували чайок, голубів. Над Празьким градом ранок голубів, Стяг президентський […]...
8. “БЛИСКІТКИ, БЛИСКІТКИ – МЕРЕХТІННЯ РАДОСТИ…” Блискітки, блискітки – мерехтіння радости – На бронзовім і на чорнім рельєфах ріль. Перевертаються скиби важкі, докраяні, Перевертаються брили на […]...
9. ЧАС ЗУСТРІЧІ В ПОЛІ М. К. 1. Я вчуся ходити окраїнами життя. На вітрі – небо нап’яте. Я хитко ступаю окраїнами рядків і вчуся […]...
10. СТАРИЙ Все глибше бачить зір, Стихають бурі в серці. Миліші птах, і звір, І шум трави при стежці. Іде він між […]...
11. РАТАЙ Блискітки, блискітки перлямутрові На мусянжовім і на чорнім рельєфах ріль. Перевертаються скиби важкі, одкраяні, Перевертаються брили на безліч миль. Монументальний […]...
12. “Отави вато…” Павловi Поповичу Отави вато, Варто трав… О – травень! Не варто Морозити зором… Он воду чудовно Низує Узин. Низ у […]...
13. БІЛКА В КОЛЕСІ На орбіту зоопарку вогником кружляє шпарко білочка у колесі – у своєму космосі. Мимо, мимо – пружні кроки, мимо – […]...
14. “Не варто жаліти, жаліти не варто…” Не варто жаліти, жаліти не варто, Що став я дорослим напровесні літ: За справу велику, до доброго гарту Я рушив […]...
15. МИТЬ Чого ця мить така окрема? Ой, згадко така люба, мила! Поцілував кресалом кремінь, Аж іскри полетіли. І рідним чимсь, старим, […]...
16. ЗАГОВОРИ “Заговори, щоб я тебе побачив”. Сократ Заговори, щоб я тебе побачив, І прочитав життя твойого стих. То, може, Словом, скорбним […]...
17. “Найтонша ватра не згаса…” Найтонша ватра не згаса під небесами, немов тримає небеса у тьмі над нами лише вона. Одним одна. Тому й тримає. […]...
18. ТРЕБА Треба бути сонцем, щоб промінням гріти, Треба буть грозою, щоб громом гриміти, Треба бути вітром, щоб хмари гонити, Треба бути […]...
19. МОВЧАННЯ …Він сказав (хай була та розмова пуста), Що давно вже поезія в мене не та, Що згасає мір жар, Щось […]...
20. КАЯТТЯ З-під вій у тебе дві сльози скотились. В устах тремтливих відчай занімів. Довкола нас злобливі жала слів, Мов привиди похмурі, […]...
21. ПІДУТЬ ЛІТА Підуть літа, і плуг терпіння Все глибше в серці ме орати, І я щороку му кидати В пустий загін нове […]...
22. “Із окопних часів, із важких лихоліть…” Із окопних часів, із важких лихоліть, Не зумівши миритись на хлібі легкому, Я дерусь по драбині, що в грудях стоїть, […]...
23. “І знов нестерпно тихо настає” І знов нестерпно тихо настає якась чужа зухвала веремія, де тінь моя мене не впізнає, де голос мій – і […]...
24. ІМПРОВІЗАЦІЯ Вітре, вітре, дми на ватру, Постав мені, вітре, варту, Щоб моя бурханна ватра Лише сонця була варта. Постав варту з […]...
25. Наше кохання наше кохання подерте на зустрічі і клапті випадкових днів що тріпочуть залякано на вітрі шукаючи пристані у наших тілах...
26. НЕБАЖАНИЙ ЗАКОН – Як ти думаєш, Гордію? – Клим сусіда став питати, – Щоб поменшало злодіїв З чого треба починати. Кажуть десь […]...
27. “Акутагава…” Акутагава за десять років зумів досягти такої чистоти стилю що його можна порівняти не боячись перебільшення з пташкою яка співає […]...
28. СЕРПЕНЬ Herr, es its Zeit! Р. М. Рільке Час, Господи, на самоту й покору. Все про цей час нагадує: вага Знекровленого […]...
29. У ЛЕГІНЯ У легіня ворон коник. Коникові гриву чешуть, А самому молодому Товариші трунву тешуть. Утесали, змалювали, Барвінками устелили, Забираним коверчиком Домовину […]...
30. “Музика. Вечір. Вікно..” Музика. Вечір. Вікно. Моря гримучі розкати. Як це далеко й давно! Я вже почав забувати. Чайки, вітрила, блакить, Зустрічі перші […]...
31. “З радості плачу…” З радості плачу. Плачу з біди… Стежкою юнача, Де ж ті сліди – Босої ніжки Світла печать?.. Тільки доріжки Вміють […]...
32. “Жив один лис який умів писати…” Жив один лис який умів писати і він писав у шкільному зошиті про осінь носив під пахвою зошит і олівець […]...
33. Друзям-поетам Обіцяте до наступної зустрічі залишатись дітьми. Обіцяйте не загинути ні на одній війні. Обіцяйте написати хоч п’ять пісень про кохання. […]...
34. “Жінка ця жагуча, нетутешня…” Жінка ця жагуча, нетутешня Поглядом, як спалахом душі, Обпікає тих необережних, Кого той вогонь приворожив. І, як ніч, – глибока […]...
35. 1. ПРИСВЯТА Тут все з дитинства серцеві знайоме. Все, як було колись, воно моє, але між брів лягла тривожна втома, та, що […]...
36. “Витерпіти треба…” Витерпіти треба, Щоб там не було – Перебиті ребра, Зламане крило… Пережити треба Скруту і печаль, За похмурим небом Багряніє […]...
37. “Я ніжністю своєю…” Я ніжністю своєю Переборю твій гнів, Бо вже давно душею До тебе прикипів. Та чи знайду я двері У вир […]...
38. ІЗОЛЬДА ДО ТРІСТАНА Ти не можеш приспати моєї туги, Годі найти нам округле щастя, Ми спраглі, як пісок пустелі, Ми – ті човни, […]...
39. “В тонких і темних…” В тонких і темних молодості жбанах ти переблиснеш, іскрами креснеш! Провітриш душі стомлених і п’яних і сорочки криваві розірвеш. Проходиш […]...
40. “Я жайвора шукав по пісні в піднебессі…” Я жайвора шукав по пісні в піднебессі. Він, випливши, зникав, аби ізнов воскреснуть, і поле підіймав, як полотно за нитку, […]...