Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







БІЛІ НОЧІ (з Ленінградського циклу)

До мене сон ніяк іти не хоче –
Усе перемінили білі ночі,
Змішали ночі й дні, мов розвели
Емаллю білою тягучий плин смоли.
Лише поволі склеплюєш повіки –
Як білий птах заб’є тобі до вікон,
Молочна ніч, як марево світанку,
Просочується тихо крізь фіранки.
І видяться в тім мареві мені
Не білі ночі, а кошмарні дні,
Коли блокади чорної крило
Над злоточолим красенем – пливло,
Коли людей косила люта смерть…
Той гнів, той біль в гнанітні брили вмерз,
Той біль, той гнів налив живі серця,
Боліти довго буде пам’ять ця.
…До мене сон іти ніяк не хоче,
Все білі ночі, все ці білі ночі.

1970 р.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


БІЛІ НОЧІ (з Ленінградського циклу) - БАБІЙ СТЕПАН