Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ВІДЛУННЯ ГОРОБИНОЇ НОЧІ

Задихалося літо жнивами
І просило вологої ласки…
Я ж тобі молодими словами
Тої ночі розказував казку.

Серед хмар заметались жар-птиці,
Мабуть, казкою їх напророчив.
І сміялася нам громовиця
В тому буйстві веселої ночі.

Понад нами царівною літа
Ніч гуляла, хмільна і заможна.
Тільки мати до самого світу
Пряла думку про мене тривожну…

Закрутились дороги-лекала
У степах запашних і широких.
Ой як довго ти, ноче, блукала,
Щоби знов прилетіть через роки!

Буде все. Від щедроти і ласки
Грозовиця не стихне до ранку.
Я вернусь до юначої казки,
Та її не застану на ганку…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

ВІДЛУННЯ ГОРОБИНОЇ НОЧІ - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР