“Коли з ночі у серце повзе самота…”

Related posts:

1. СТИХІЯ І В СЕЛІ Коли з ночі у серце повзе самота І чорніють, як хмари дерева похилі, І над всім налягає […]...
2. “Коли серед ночі…” Коли серед ночі вибиваєшся в тиші зі сну, і лишаєшся наодинці з сумлінням – цілий світ пропускаєш крізь серце і […]...
3. “Жінка – українка…” Жінка – українка Й відгомін бандури… Ще одна сторінка З далечей похмурих. Те мужське козацьке – Заняття кобзарське Перебрала жінка, […]...
4. ПАМ’ЯТЬ І СЕРЦЕ Від сизого до голубого одвільгли хмари й дерева, і проступаюча дорога слідом торішнім ожива. Листки потрухлі, жовта глиця, насіння з […]...
5. “І дні, і ночі… (Таж коли, коли?)..” І дні, і ночі… (Таж коли, коли?) Весна. (Остання чи передостання?) Хіба ж не всі прекрасні ми взяли Дари дитинства […]...
6. “Ночі цієї…” Ночі цієї дерева залишені сам не сам із морозивом, нашорошені, гублять шорстке із сивою памороззю листя. І воно закружляло – […]...
7. ОСІНЬ 1 Густі тумани землю облягли, І голубі простори посивіли. Сади й ліси до решти облетіли Хтозна-коли. Ще вчора в пишних […]...
8. БІЛІ НОЧІ (з Ленінградського циклу) До мене сон ніяк іти не хоче – Усе перемінили білі ночі, Змішали ночі й дні, мов розвели Емаллю білою […]...
9. КОЛИ Б Я Коли б я, коли б я Була головиха, Тоді б я, тоді б я Та й не знала лиха. В […]...
10. “Все ж озирнувся ліс…” Все ж озирнувся ліс – я вже й не кличу – спинився і стоїть. І я заснув… Немовби хтось погладив […]...
11. “Коли вже думок не стало…” Коли вже думок не стало Й поволі вляглись дискусії (В густому повітрі зали Утома химерно гусла), Тоді погасили світло І […]...
12. “Коли ти йдеш крізь ліс…” Коли ти йдеш крізь ліс, Я хочу стати лісом, Щоб доторкнутись кіс Темно-зеленим листом. Коли ти йдеш крізь сад І […]...
13. САМОТА І зелені і сонця – прибуло за день всього… Зелене все доокруж з відтінками блакиті… Дивина, немов журба поетова, та […]...
14. АСКОЛЬД Цілий день в піднесенім настрої В штучних рухах на блідім обличчю Цілий день хтось плакав що не має зброї Не […]...
15. САМОТА Мені сьогодні так самотньо, і все безглузде, що роблю. Ти полюби мене сьогодні, коли тебе ще не люблю. Бо завтра […]...
16. “В купальську ніч, коли дерева й квіти…” В купальську ніч, коли дерева й квіти, Мінливі води й скелі-моноліти, Птахи і звірі, зорі з небесами Єднаються в одну […]...
17. “Коли збираються в дорогу…” Коли збираються в дорогу З негарантованим вертанням, У Бога просять допомогу, Молитви сповнивши благанням. Коли вертаються з дороги, Долаючи Харібду […]...
18. “Зозуля кувала серед ночі…” Зозуля кувала серед ночі, вві сні здригнулась липа мовчазна. У чарах тиші голосом пророчим сполохано озвалася луна. Чого не спиться […]...
19. “Коли мене на цій землі не стане…” Коли мене на цій землі не стане – не зміниться нічого в часолеті, лиш тільки ще одна болюча рана травою […]...
20. “Коли ти їхала до мене…” Коли ти їхала до мене, Коли до тебе я спішив, І шум гаїв, і шелест нив – Усе було благословенне. […]...
21. II. Погрози ночі Вибіг він з туману муки, втомлено присів, Гуртувались мляві звуки у сузір’я слів. Мав він силу необорну, цей лукавий хтось, […]...
22. “Жахливий жах – жіноча самота…” Жахливий жах – жіноча самота! Коли надходить осінь золота І, гнаний вітром, жовтий лист вирує, Де часу коні, помарніла збруя? […]...
23. “Коли моя мати заходить до церкви…” Коли моя мати заходить до церкви, вона нікого не помічає, доки іде на своє місце. Вона зупиняється маленькою дівчинкою, майже […]...
24. “В темряві ночі тополі тріпочуть…” В темряві ночі тополі тріпочуть. Тихо зітхає вітрець за вікном. Щось квіточки мов спросоння шепочуть… Боже, коли я засну тихим […]...
25. “Мої сестри, брати розійшлись у світи…” Мої сестри, брати розійшлись у світи, Хтось село прозиває “болотом”. Бо нелегко в лакованих туфлях пройти По стежині слизькій попід […]...
26. “Турботний сну, хмурної ночі сину…” Турботний сну, хмурної ночі сину І смерти брате, явлений із тьми, Позбав утоми, світлу дай годину, Вернись ласкаво, до журби […]...
27. “Страшні слова, коли вони мовчать…” Страшні слова, коли вони мовчать, Коли вони зненацька причаїлись, Коли не знаєш, з чого їх почать, Бо всі слова були […]...
28. Кмітливість Біжать до саду діти ясноокі, Засмаглі, балакучі, повнощокі. А сад, рясні наклонюючи віти, Немовби кличе: “Завітайте, діти”. Хлоп’я іде під […]...
29. ПРО СЕРЦЕ І ДУШУ Можливо, лірик щиросердний звомпить, Довідавшись, скажімо, з брошурки МОЗ, Що в нього серце – то звичайна помпа, А ще точніше […]...
30. Я люблю, коли в листя зелене Я люблю, коли в листя зелене дерева одягає весна, і під вітром хитаються клени, і співає в квітках далина. Ще […]...
31. “Коли я далеко від тебе…” Коли я далеко від тебе – ти думаєш у мене все чудово. Купаюсь у променях слави, пишу нові вірші. Коли […]...
32. “Як Ваша мовчанка – гирло ночі…” Як Ваша мовчанка – гирло ночі, Я виповнила її своїми світлами. Чую, як ходять рисі, гуде водоспад, Де вранці живуть […]...
33. “Коли, поїздивши, вертаюсь…” Коли, поїздивши, вертаюсь, Коли по дому нажуривсь, У дивний світ переливаюсь, Як у Славутич небо вись. І доки поїзд тиходійно […]...
34. ЕЛЕГІЯ ПРО ПЕРСТЕНЬ НОЧІ П’яніючи отруйним чадом ночей сріблистих та гірких, дивлюся в місяця свічадо крізь шибу, повну світляних, холодних, синіх і тремких далеких […]...
35. ДО НОЧІ О, як давно я не писав вночі, Вважаючи, що ранок – то мудріше. І ранку того стільки літ ждучи, Я […]...
36. Нічні думи. “Ночі безмірнії, ночі безсоннії…” Ночі безмірнії, ночі безсоннії, Горе моє! Мозок наляжуть думки невгамовнії, В серці грижа, мов павук той, полоннії Сіті снує. Виром […]...
37. “Ночі мої, зачаровані ночі!..” Ночі мої, зачаровані ночі! Відгомін в лузі дівочих пісень, Третіх півнів заклинання пророчі – Ті, без яких не народиться день. […]...
38. СЕРЦЕ Я вся – суцільне серце. Тілом – світ. А серцеві ж потрібно битись, жінко. Я б’юсь, аж теплий лікоть у […]...
39. 05. ПІД ДАХОМ ЛІСУ Ой піду я до бору, до бору, подивлюся на сонце крізь тінь. Піднесуться дерева угору, угору, і на землю впаде […]...
40. КОЛИ? Коли зійде нарешті благодать На ці священні пагорби і кручі, Коли боги народ благословлять Рамена розпросторити могучі? Коли святі апостольські […]...