Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ПРОМОВКА ПРО ВОВКА (З циклу “Вертепчик”)

Люди:
Горіхові свої мовчазні двори
обгородили ми білим залізом,
бо вже наш Іван їде з гордої війни –
в листочок грає за лісом.
Цісарська бричка, перстені коліс,
бричка скоренька – о шести конях
(жовта яблінка вийшла за ліс –
яблучко жовте зродила Йванкови)…
Вовк (у лісі):
Більше не хочу бути вовком з вовками –
хочу веселим Іваном стати:
мати білі руки з синенькими жилочками –
на зелену війну йти, шаблею махати…
Іван (за лісом):
Вертаю з брехливої війни; боже! – глянь карим оком –
вже мене як героя підносять…
Шерстю обріс би і став би вовком –
вовк хоч шаблі не носить.
Зірву та й обчищу яблуко – і як
шкуринка й раз не перерветься – значить,
вернусь додому, а ні – випробую коня –
чи дном Дунаю не заголосно скаче?..
Люди:
За злотним лісом не сонце згасло –
шкірка на Йвановім яблуні перервалася, певне:
тепер з гордої війни до свого одвірка
Іван попід Дунай хіба верне…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ПРОМОВКА ПРО ВОВКА (З циклу “Вертепчик”) - МАЛКОВИЧ ІВАН