Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ЗІ СТАНЦІЇ, ВІД РАЙЦЕНТРУ

Пшениця, і соняхи, гуркіт машин,
І терпко, і солодко пахне полин.

Минають автобуси, “Татри”, таксі,
А я собі тихо іду по росі.

Лишився райцентр за плечима у мене,
Попереду – поле, розлоге й зелене.

І жайвір над ним у блакиті тріпоче,
І добрий водій помогти мені хоче.

– Куди поспішаєш? Сідай, підвезу! –
Всміхнувся йому крізь неждану сльозу:

– Ні, ні, вибачайте, я пішки, поволі…
І знову один у привільнім роздоллі.

І погляд вбирає дорогу знайому,
І вже недалеко до рідного дому.

Десь там, за горою, – подати рукою, –
Біліє в долині село над рікою.

З минулого літа не був я у ньому,
Іду серед жита й машинного грому,

І птиці щебечуть, і шепче колосся,
І ніжний вітрець розвіває волосся.


ЗІ СТАНЦІЇ, ВІД РАЙЦЕНТРУ - ЛУКІВ МИКОЛА