Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ЩЕ ДЕ ТОЙ НАРІЖНИЙ КАМІНЬ



в порожніх очних ямах жерця
гнізда повні пташенят
які пурхають у крові нагих жінок
із світочами над головами
попереду ярма на шиї білої нетелі
і чорного бика у плузі
що зачакловує обораним колом місце для осад
обране жерцем що спостеріг
де пообіді череда звільна стала на тирло
коли пастух загрузнувши у світлі
сопілчаним голосом вмивав дитячі лиця
а орачі йдучи за плугом
ледь встигали з борозни вирвати босі ноги
щоб не проросли корінням у димуючу роллю
поки жерці замуровували людину під першу осаду
де тур червоним оком виповнював
тисячоліття до Христа
який вивільняє з вічної Руїни
той замурований голос
вкладаючи його до моїх вуст



ЩЕ ДЕ ТОЙ НАРІЖНИЙ КАМІНЬ - ІЛЛЯ ВАЛЕРІЙ