Безсиле холодне сонце Бороло повстану тьму… Кому розгадати сон цей, Позбутись біди кому? Вужами, як чахлі сквирі, Сухий плазував туман. […]

Замало дня, а ночі – й поготів! Півкола неба – як вузьке озерце. Чи ж настити простором світів Моє бездонне, […]

Ми в час ісходу зовсім не дружили. І наші, в мандрах розбуялі, сили На протилежних бились бігунах. Як часто згарячу […]

401 Достойна зброє, в захваті тобі Хвалу поети всіх епох співали. Ридали вдови в голубій журбі, Коли в часи ворожої […]

Прощай, посвяті відданий Вадиме! Твою далеку потойбічну путь Нехай троянди цвітом обів’ють, Коли сурма архангельська густиме. Мистецтво рук, жагою невситиме, […]

(Мазепа одночасно з Мотрею) Коли тебе, малу перлину, Я до хреста в руках тримав, – Церковний спів лунав і линув […]

Будь у серці як відвічний лад невгамованих вітрів, А не земний гість – мерехти оквіття. Кинь мене в тремтливу темінь […]

Я стану найкращим твором На цілий світ, Торкатиму цвіт розмаю, Травневий цвіт. Я буду пускати в хмари Мій зір німий, […]

Коли моє “вшановане ім’я” Для мудрих правнуків мигне в граніті, А з пересправ, чи твори знамениті, Серед нащадків клацне нічия, […]

Погинь у полум’ї борвію, Але палай, щоб не погас! Щоб я, новітній Єремія, Оплакував твій чорний час. І в гойну […]

Свобода й правда – горді дві колони, Що йдуть у наступ – війська на чолі! Така потуга, знявшись від землі, […]

Легкою млою свіжих вечорів І порохами обважнілих черед – Яке це щастя, вибрівши з вітрів, Томити втоми ворохобний веред! Коли […]

– …шуліка – птаха кровожерна, ЇЇ камінням проганяй із двору,- Мені батьки в дитинстві говорили. А я, подумавши, гадав – […]

Сіна покошено. Повзуть Важезні гарби до стодоли. Діди, вчуваючи грозу, Вершать, покрикують додолу. А ми: “На вила налягай!” – І […]

О. Івахові Я не забуду буйні вруна, Покритий ранню чорний шлях, Навали гроз від Саскатуна І дальні вогники в полях. […]