Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ДО СОЛОВ’Я

Страждає серце й душить німота Мої чуття, немов після отрути, Що спрагло випили сухі вуста. О як жадаю в Лету […]

4. СИБІР

151 Лексеми… Вейм і смітошмід – Облуд, підступства ковалі мізерні, Кого знутра покрив довічний лід, – Очам набридли, мов кукіль […]

“Ростуть нестримно гори…”

Ростуть нестримно гори, Що барви підняли Без лету і знемоги, Без помочі й хвали. В їх вічному обличчі Небес ясні […]

CYGNUS (Сузір’я Лебедя)

Чорний лебідь виходить із золотого ставу – карміновий дзьоб, червінь очей. Білий лебідь літає в пустельних тундрах мислі – магічні […]

ПОЛТАВСЬКА БИТВА

Встають перед зором задимлены далі, Полтава, Батурин і Ворскло встають. Козацькі загони, за волю повсталі, На північ верстають окрилену путь. […]

ДО КОСЦЮШКА

Твоє, Косцюшку, райдужне ім’я – Для почуттів найвище покликання. Дзвінкої слави перемога рання, Воно з небес не гаснучи сія. І […]

ЕПІТАФІЯ ПОЛЯГЛИМ КОНЯМ

Будуть прийшлі пости по згаслій плакати бурі, вічну хвалу голосити впалим в алюрі; будуть водити туристів, де Ніке кам’яностопа проходить […]

“Стоїть Сеул між гір і круч…”

Стоїть Сеул між гір і круч. І чаньга, й сидьжо невеселі: Біжить, багрить корейський Збруч По тридцять восьмій паралелі. Сеул, […]

“Слова, що владою вагомі…”

Слова, що владою вагомі, Дзвінкою римою вінчай І в кожній букві, кожній комі Тамуй розгойданий відчай. Душа співця свідома спраги, […]