Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Океан обіймає дівча…”

Океан обіймає дівча Голубими, пругкими хвилями, Досягає грудей і плеча Баранцями, пінясто-білими. А на греблі стоїть юнак, Умліває, тремтить від […]

МОРОЗ

Ти стоїш, одержимий рухом; За тобою – борців ряди. Ясновидче, могутнім духом До звитяги веди, веди! Ти скеровуєш юнь, повсталу […]

КОХАНОМУ

ТАКИЙ ти ніжний Як відбитки Пташих ніг на снігу Такий сумний Як сосна вгорі на зарві З печальними кісьми Такий […]

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ

Вклонившись гречно, влесливо-рахманну Повів промову польський посланець: “Прошу одуматись. Легкий кінець Не за горами… жегна я дістану”. Підвівсь Богдан – […]

1933

Тридцять третя весна У двадцятім сторіччі До людей, навісна, Заглядала у вічі. І в поле повз худий селюк Шукати мерзлу […]

СВ. СОФІЯ ЦАРГОРОДСЬКА

До помсти кличуть почорнілі нави. Яка первісна, дика голизна, Де продудніла зграя навісна, Наклавши слід на образи кривавий! Давно погасли […]

ПАВУК

Нечитальникам Обравши кут і тиху самотину, Самопосвяті відданий павук З нутра істоти, у лабетах мук, Рождає довгу й срібну павутину. […]

З КНЯЖОЇ ДУМИ

І Попливли, пливуть кораблики! На облаку славні русичі По стійках стоять, вартуючи Соболині хутра теплії, Дикий мед у мідних баліях, […]

ЕПІТАФІЯ (З арабської)

Тут ліг писака, що в Бейруті Співав хвалу красуні Руті. Чи він розправив крила скуті? Замовк – і згинув на […]

АЛЬБЕРТА

Чорна кров зеленавих прерій Звагло двигає материк. Чую в гомоні рафінерій Твій могутній, Альберто, крик. Вибухають, як сяйва з ядер, […]

БЛАГОДАТНЕ

І За сто чи двісті літ, за триста, може, Коли цінитимуть лише значне, Пошли на мене, всемогутній Боже, Такого критика, […]

“Палаючі пили пустелі…”

Палаючі пили пустелі Пошли до кінця життя, Щоб далей вали веселі Вергали вогонь виття, Щоб вихори в наглім свисті Карали […]

Пісня полян

Поле суком оремо, Рибу ловим саком. На привіллі живемо, Мед п’ємо із маком. Зітер віє, дощ іде, Сонце світить зарно. […]

Страница 21 из 47« Первая...10...17181920212223242526...40...Последняя »