“Прославмо, друзі, вогнегрив’я лева…”

Related posts:

1. СТУСОВА КРИНИЦЯ Жадливо пив джерельну силу Стус Із материнської в селі криниці, Щоб невзабарі, вдавшись до Столиці, Зірвати з горла брежнєвський мотуз. […]...
2. “Як бджоли п’ють нектар, беру слова…” Як бджоли п’ють нектар, беру слова З розмов урочих, мудрих архитворів, Із глосарів, куди їх запроторив Суворий час, напора вогнева. […]...
3. ДУМА ПРО БРИТАНКУ Юрію Яновському На срібнім ковилі, на сизім полині, На півдні України при лимані, В гнідих степах на степовім коні Та […]...
4. МІСТО ЛЕВА Сонет Володарюй над рідною землею, Яку подарував твій батько-князь, Яку хотіли відібрать не раз, І в помислах не розлучайся з […]...
5. ЗНАК ЛЕВА Умерлих квітів царство – спить пустиня в піску сорочці золото-червоній. Малюк осот – рослинне чортовиння, екстазу сонця й блискавок погоні. […]...
6. ВАРЯЗЬКИЙ РОЗДУМ Є. Маланюкові Прославмо звагу предківських дідів, Земляче кровний, сотнику ярливий, Щоб знову грали громовисті зливи І знов нарід розкований радів! […]...
7. ДРУЗІ Й НЕДРУГИ “Не будуть же кликати достойним глупця, а на обманця не скажуть шляхетний”. Ісая, 32.5 Є друзі. А є недруги лукаві. […]...
8. “ЛЮБІ ДРУЗІ” Везуть з театру декорації Старі, совітські – на смітник. Рабів шалені демонстрації, Де сміхом сяє кожен лик. Вождів портрети і […]...
9. “Пиймо, друзі…” Січова антифемінстична Пиймо, друзі, грай, музико, Нам вже все одно. Бо правдиві в світі тільки Музика й вино. Був собі […]...
10. “Вимережить пісню – голубині крила…” Вимережить пісню – голубині крила, щоб у ній блакитно далечінь замріяла, щоб у ній заграло шумовиння трав, я слова таємні […]...
11. МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Він був, як спів! Октавою, сонетом, Не покладавшись на модерний дим, Спалив серця – старим і молодим – Навперекір накинутим […]...
12. ОГИР Скорбота шалена Степи облягла. Звисають стремена З-під блиску сідла. Де ж вершник? Немає! Лиш огир ірже, Колує, гасає… Нещастя невже? […]...
13. 2. Розділ II. Полтавський полк виходить на зорі Багряне сонце. Дужка золотава стоїть над чорним каптуром гори. На п’ять воріт зачинена Полтава ховає очі в тихі явори. Спадає […]...
14. ОЙ, ТРЕМБІТИ, ГРАЙТЕ ЛУНКО (Під коломийки) Ой по горі, по горі Гонять вівці вівчарі. Гой-гай, хлопці, грай, Прийшла воля у наш край! А по горі Горяниці […]...
15. “Спрага прагнення вічності…” Спрага прагнення вічності запеклась на людських устах, і минущий, я – вірю в яскраве безсмертя! Черепашачий рід, чи трьохсотлітній птах […]...
16. “- Вчителю, що робити? Вчитель на небесах…” – Вчителю, що робити? Вчитель на небесах. Серце шепче – любити, а в голові – гніздо бісиків звивистих, серце, їхнє […]...
17. КЕНГІРСЬКЕ ПОВСТАННЯ Не з тундри займисто шугає вогонь, Не прапор кривавий лопоче в Кенгіру, – Волає з розпуки на всю оболонь: “За […]...
18. “О кучері ясні і очі Беатріче…” О кучері ясні і очі Беатріче, ви знову в тьмі моїй, неясні і смутні. І знову, як тоді, покірнеє обличчя […]...
19. “Була доба: під палітурний ніж…” Була доба: під палітурний ніж Свободолюбні книжечки вергали. Півсторінками повнились підвали, Та не спиняли письмаки грабіж. А прес іржав, як […]...
20. РАНА МАЄ ІМ’Я Рана має ім’я, право на здобування щастя, прибуває на поверхню тіла, займає собі місце, розв’язує важкі клунки, засідає до вечері, […]...
21. “Тебе вітаю, сонце стопромінне…” Оксані Лятуринській Тебе вітаю, сонце стопромінне, Моєї плоті омивальний плин, Потужна повінь, що вселадно рине І пориває до сяйних вишин. […]...
22. ЛИСТОНОША Що за вершник вранці при дні Під дворами їздить на коні? Чом він їздить, вершник, і чому Всі дівчата раді […]...
23. РІЗДВЯНИЙ МОРОЗ Повечоріло вмить… На сході зірка зійшла блакитно-біла… Диво див!.. Шмигне на белебені вітер зрідка, мороз над комином посріблить дим… Як […]...
24. “Далекими світами…” Далекими світами Вночі і по ночах Горбатими морями Летів додому птах. Його мала голівка Боялась над крилом – Та зацвітала […]...
25. “Кохалося-любилося…” Кохалося-любилося, Ще б трохи – й зацвіло… А тут взяло й зломилося При корені стебло. Давно лишив позаду я Воєнні […]...
26. ЦАР-ОГОНЬ Блиском, блиском, Миготінням, Тріском, тріском, Лупотінням Розгулявся Цар-Огонь. В золотих червоних ризах, В димках білих, синіх, сизих, Гнівно в’ється по […]...
27. ЗАЧАРОВАНА ГАВАНЬ З конічних гір – сонце вулканом! Куля вогненна зморщила море. В водах з опалю пливуть острови, Неначе тіні листя на […]...
28. ВИБІР КООРДИНАТ Не мають значення роки, Ані століття. Єднає нас лише мета Буття на світі. Чи ти король, чи ти жебрак – […]...
29. Уже зоря золотогора Уже зоря золотогора, де полинами зацвіло, кладе на огненні пороги своє сивіюче крило. На тротуарах не лілеї й не лебединий […]...
30. “А було то ранньою весною…” Світлій пам’яті М. Т. Рильського А було то ранньою весною На високій повені-воді. На човні за жовтим верболозом Все чекав […]...
31. ЧОРНЕ МОРЕ І Для мене ти – як материнські груди, Мов батьків клич, немов херсонський край. Твої раптові, голубі споруди, Мне вергаючи […]...
32. ДЕМОН РУЇНИ Сконцентрована ненависть вибухала вулканом, гарячою лявою смолястих слів заливала все живе довкола, очі загрозливо горіли вогнем окаянної злоби, розжарені брили […]...
33. “Не вірте, люди, снігу…” Не вірте, люди, снігу – Холодній чистоті: Краса його бездушна Без палу і вогню. Укрив він як хутром Всі трави […]...
34. ПЕРШЕ – СНІП ПО ОБМОЛОТІ Шарада Перше – сніп по обмолоті на покрівлю хати, друге – жінка, ще точніше – материна мати. А коли в […]...
35. ПЕРШИЙ МІТИНГ Що то було? Жага на смерть піти, Щоб не зазнати перед тими встиду, Що повмирали в шахтах Воркотути, Чи в […]...
36. РОЗДУМИ БІЛЯ ЦВИНТАРЯ Зупинився край кладовища – Ні історії, ні імен… Духу прагнеться вище, вище, І сягати глибоких давен. Але пам’ять на диво […]...
37. “Приxодили. Стрічали шану й страх…” Приxодили. Стрічали шану й страх, Здолавши багна, пущі і вертепи. Приносили в приплющених очах Своє блакитно-зеленаве небо. Ми не зазнали […]...
38. ДІБРОВА (До 25-річчя оселі) Серед рівнин, в околиці Детройду, Під синьо-жовтим прапором братів, Немов гучання гимну й погортів, Ти піднялась – як музика Байроту! […]...
39. РОЗРАДА Ти не дивися на мене очима, повними рос; Твої пальці торкають моєї душі, як арфи, Ти колишеш її глибокими хвилями […]...
40. “Солодкий світ! Простір блакитно-білий…” Солодкий світ! Простір блакитно-білий І сонце – золотий небесний квіт. Благословляє дух ширококрилий Солодкий світ. Узори надвесняних тонких віт, Твій […]...