Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові





“Приxодили. Стрічали шану й страх…”

Приxодили. Стрічали шану й страх,
Здолавши багна, пущі і вертепи.
Приносили в приплющених очах
Своє блакитно-зеленаве небо.

Ми не зазнали радости. Були
Їх пестощі рвучкі і небуденні.
Зривалися. Збиралися й ішли.
Їм скрізь були краї ще більш південні.

І діти ці, вони уже тепер
Тікають в гори, наче вовченята,
І в них під чолом – синява озер,
Неспокій хвиль і далеч необнята.

***

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,33 out of 5)

“Приxодили. Стрічали шану й страх…” - ОЛЬЖИЧ ОЛЕГ