Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






БІЖЕНЦІ

За балкою ідуть бої,
Війна гримить за балкою.
Степи, дороги, кураї,
Плетуться гарби валкою.
Жінки на гарбах – хто вони?
На гарбах діти злякані.
Вони тікають од війни,
І лиця в них заплакані.
Плетуться гарби, пил зліта
На всі чотири сторони…
Стоять некошені жита,
Лани лежать неорані.
– Хто буде вас орать, любить?.. –
Взяла бабуся грудочку
Землі (о руки лихоліть!),
Замотує у хусточку.
Земля!.. Забутий плуг в ріллі, –
Як біль, як зуб, що ріжеться…
Плетуться гарби по землі.
Куди? Не знають. Біженці!
Майнула в небі чорна тінь –
Літак із знаком свастики…
Тікають люди у полинь,
І бомба впала враз-таки…
О наші діти і жінки!
Ми бачим вас, ми чуємо,
Тернові знімемо вінки
І рани затамуємо!
На обрії – дими, дими,
Гармати гулко ухають…
Це починаєм наступ ми
Стальною завірюхою!
Ідуть бої, гримлять бої.
Розриви бомб під хатами…
Положим голови свої,
Але за вас відплатимо!

С. Астраханка, 16.ІХ.1941

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

БІЖЕНЦІ - НЕХОДА ІВАН ІВАНОВИЧ