Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







МАЗЕПА XVIII

Мазепа дума, як на крицю
Знайти ще дужчу силу – гнів…
Щоб будувать свою столицю,
Петро все просить козаків.

Вони в болоті там втопають,
Ллючи в Неву і піт, і кров,
І на кістках їх виростають
Гранітні велетні будов…

Петру ж все мало… Ще, Мазепо!
Все ще і ще… Прокляте “ще”
Терзає серце без потреби,
І серце, як вогонь, пече…
І йдуть на північ діти півдня
Й своє офірують життя,
Ідуть під спів прощальний півня
Без вороття, без вороття…

“Ну, як йому заткнути пельку?” –
Мазепа дума. Пелька ж та
Все ширше зуби розгорта
Й ковта чуби, шлики, петельки –
І вже назад не поверта.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


МАЗЕПА XVIII - СОСЮРА ВОЛОДИМИР