ДІТИ ЧОРНОБИЛЯ

Related posts:

1. І ГРІХОВНА, І СВЯТА Вся в колючках, вся в гірляндах, І в тернах, і в пишних квітах, Вся в коштовних діамантах І в блискучих […]...
2. ДУМИ МОЇ, ДІТИ МОЇ Думи мої, діти мої, Лихо мені з вами! Поклав би я вас, як жовняре, Пишними рядами, Та боюся, що вас […]...
3. “Труди і дні. Віки й епохи…” Труди і дні. Віки й епохи. Думки, спресовані в слова. А понад всім – покриті мохом Могильні плити і трава. […]...
4. ДІТИ Вночі почувся крик: “Горить! Горить!” На поклик вибігли батьки і діти. Батьки спинились. То сусід горить. А до вогню помчали […]...
5. “Діти не вміють сміятись…” Діти не вміють сміятись заздрісно, Крізь сльози сміятися і від злості. Діти завжди сміються радісно. І їм заздрять дорослі. Повно […]...
6. “Дні мої, мої дивні діти…” Дні мої, мої дивні діти, Віддав нас вольній волі. Ви, мов вино, мов вітер, Мов вагони в дикучім полі. Он: […]...
7. “Стоїть гора, од снігу сива…” Стоїть гора, од снігу сива, В долині вогнище горить. І ти шепочеш: “Я щаслива”. І це свята для мене мить. […]...
8. “Діти просили їсти…” Діти просили їсти, А мати лежала вбита. Їхали кавалеристи. Цокали дзвінкі копита. Дітей узяли на коні. – Дозволь всиновить, майоре! […]...
9. А ДІТИ – ХТО? Батьки у Києві. Не бідаки. Друкуються і вчать народ, нівроку. А діти – хто? Щасливі жебраки На сорок другій вулиці […]...
10. ДОЩ У ЗОНІ ЧОРНОБИЛЯ Дно річки вистеляють блискавки, Метаються в повітрі ластівки, Громи стрясають луни-перелуни, Сріблясто напинає на вітрах, І чорні хмари навівають страх. […]...
11. “Діти улітку складають гербарій…” Діти улітку складають гербарій: пелюстка ромашки й цвіт ведмежого вушка; зозулині черевички й сині лісові дзвоники; волові очі та ще […]...
12. “Діти слави, діти слави…” Діти слави, діти слави! Час ваш наступає: Од Бенеток до Камчатки, Гомін розлягає. Од Бенеток до Камчатки, Од Фін до […]...
13. “Глибокий жалю, невимовна мста…” Пам’яті спалених Доньки й Дружини Глибокий жалю, невимовна мста! Моя кровинко, одноденна доне! Куди втікати, як душа холоне, Як серця […]...
14. “Вони ще діти в білих рантушках…” А Марічку габи взєли, поглинула річка… Вони ще діти в білих рантушках, у плесі темнім, дебрі темній граються, а вже […]...
15. ЧУМАЦЬКІ ДІТИ “Ідіть, мої діти, Дрібненькії квіти, На могилі станьте Та на шлях спогляньте. Вертається з Дону Чумацтва багато, – Чи не […]...
16. “Пограйтесь, як діти, мої дорогі земляки…” Пограйтесь, як діти, мої дорогі земляки, – Обставте хрестами дороги, усі перехрестя… Омріяну волю, яку не діждали батьки, Розпродуйте оптом […]...
17. “Тільки верхня частина блискуча…” Тільки верхня частина блискуча – Наші зустрічі, наші свята – Всім видніє… Провалля і кручі – Наші будні, що смог […]...
18. “Панове, в мене маленьке прохання…” Панове, в мене маленьке прохання. Тобто це велике прохання, Маленьке ж у тому розумінні, Що неважко виконати його. Отже, в […]...
19. “Тихенький дощик – на гриби…” Тихенький дощик – на гриби, На затяжну негоду. І п’ють з джерельця голуби Джерельно-чисту воду. Ліс над озерцем – наче […]...
20. КРИК ЧОРНОБИЛЯ В цих лісах безборонно гасають вовки, наче рейнджери. Заблоковану зону обходить здаля навіть дощ. Лиш тутешні зозулі, що звуться “лічильники […]...
21. “Півонії й маки уже відцвіли…” Півонії й маки уже відцвіли, Бузок доцвітає. Весна проминула не знати й коли: Була – і немає. За вікнами море […]...
22. СОРОКАЛІТНІ Повиростали наші діти, А ми й не встигли постаріти. І тільки перша сивина Нагадує, що вже весна Давно-давно одголубіла І […]...
23. “Як любо мислити на видноколі…” Як любо мислити на видноколі, Коли вгорі схвильовані лани Течуть потужно, не здвигнувшись долі, В безмежний край хмільної далини! Тоді […]...
24. ДЕ БЕРУТЬСЯ ДІТИ – Де взялися ми? – онуки спитали в бабусі. А бабуся пояснила в старовиннім дусі: – Тебе знайшли на капусті, […]...
25. “Вітер із рідного краю…” Вітер із рідного краю Ніжно в обличчя війне. Батька старого згадаю: Як він чекає мене! Нікого більше чекати, Доля судилась […]...
26. СВЯТ-ВЕЧІР Чекаю свята. Стаю сам святом. Кутя всміхається щирим зерном. В душі бентеги, як слів, багато. Лягає сутінь десь за вікном. […]...
27. СМЕРТЬ ТРОЯНДИ Гине троянда; в тиші вечірній Вітре, не бур їй святочних хвилин! Хай докривавить, сонцеві вірна, Все, що розквітло : мед […]...
28. “Ми думаєм про вас. В погожі літні ночі…” Ми думаєм про вас. В погожі літні ночі, В морозні ранки, і вечірній час, І в свята гомінки, і в […]...
29. ДО УКРАЇНЦІВ Українці, браття милі, Відгукніться, де ви є; Чи живі ще, чи в могилі Давня слава зогниє? Чи покраща доля наша, […]...
30. СИНОЧКОВІ НА ПЕРШУ ЙОГО КОЛЯДУ 1. Іде з хоругвою колядки і прославляє урочисто ровесника, що шоколадки скидає із небес пречистих. Солодка, мов кутя, колядка сніги […]...
31. “Солодкі хвилини свята…” Солодкі хвилини свята, Салюти, пісні, знамена. Минає червона дата – І знову пора буденна. Заводи, поля, верстати – Роботі кінця […]...
32. 6. МОЛИТВА Молися за нас, безвірних, премудрості Божій, Оранто. Молися, щоб ми тривали, як ти триваєш віками, щоб став Пантократор суворий на […]...
33. ПІСНЯ МІСЬКИХ ДІТЕЙ сонце, сонце, поцілуй наші руки, засвіти наші очі, загрій наші тіла, бо наші матері сплять в брудних ліжках, як повії […]...
34. АПОКАЛІПСИС Чорні вістки – сумні телефонні дзвінки: …про Тютюнника… батька… і про Чорновола. Чорні вістки, птахами чорними впали у хату… “І […]...
35. ТРИКУТНИК (Віра, надія, любов. – Ч. 1) Бажаєш, що незнане, що невідоме, з тугою серця дрижить. Блакитний цвіт зів’яне, углиб потоне, […]...
36. БАЛАДА ПРО ЛЮБОВ – Як вам, сестро, тут на самоті З чоловіком, що в горілці тоне? Він приніс не щастя – горе чорне, […]...
37. РІЗЬБЯР Різьбяр, коханий мій, Обручку дарував, На палець приміряв І так мені казав: “Все – суєта і прах, І срібло це, […]...
38. Вечірні заграви Небеса – міражі і палання. О велична і грізна картина! Перед холодом цього згасання Все людське – суєта мурашина. Та, […]...
39. “Правили варяги тут і вікінги…” Правили варяги тут і вікінги, І жили, як Цезар повелів… А народ збирається на мітинги І чужих не хоче вчителів. […]...
40. ПАДАЄ СНІГ І Падає, падає сніг, Сковує душу мороз. Вітер лягає до ніг Білою млою погроз. Плачуть берези в гаю, Сосни ячать […]...