“Діти улітку складають гербарій…”

Related posts:

1. “Вони ще діти в білих рантушках…” А Марічку габи взєли, поглинула річка… Вони ще діти в білих рантушках, у плесі темнім, дебрі темній граються, а вже […]...
2. ДІТИ ЧОРНОБИЛЯ Пристрасні промови, мітинговий бум, А в очах дитячих недитячий сум. Невимовним болем погляди ячать, На обличчях горя й фатуму печать. […]...
3. ДУМИ МОЇ, ДІТИ МОЇ Думи мої, діти мої, Лихо мені з вами! Поклав би я вас, як жовняре, Пишними рядами, Та боюся, що вас […]...
4. ДІТИ Вночі почувся крик: “Горить! Горить!” На поклик вибігли батьки і діти. Батьки спинились. То сусід горить. А до вогню помчали […]...
5. “Діти не вміють сміятись…” Діти не вміють сміятись заздрісно, Крізь сльози сміятися і від злості. Діти завжди сміються радісно. І їм заздрять дорослі. Повно […]...
6. “Дні мої, мої дивні діти…” Дні мої, мої дивні діти, Віддав нас вольній волі. Ви, мов вино, мов вітер, Мов вагони в дикучім полі. Он: […]...
7. “Діти просили їсти…” Діти просили їсти, А мати лежала вбита. Їхали кавалеристи. Цокали дзвінкі копита. Дітей узяли на коні. – Дозволь всиновить, майоре! […]...
8. А ДІТИ – ХТО? Батьки у Києві. Не бідаки. Друкуються і вчать народ, нівроку. А діти – хто? Щасливі жебраки На сорок другій вулиці […]...
9. “Діти слави, діти слави…” Діти слави, діти слави! Час ваш наступає: Од Бенеток до Камчатки, Гомін розлягає. Од Бенеток до Камчатки, Од Фін до […]...
10. ВЕЧІРНЄ ЗАПИТАННЯ Не з протиріч народження й вмирання – З їх сталості черпаю я снагу. На гілці розтулилась брунька рання, І засвітився […]...
11. ЧУМАЦЬКІ ДІТИ “Ідіть, мої діти, Дрібненькії квіти, На могилі станьте Та на шлях спогляньте. Вертається з Дону Чумацтва багато, – Чи не […]...
12. “Пограйтесь, як діти, мої дорогі земляки…” Пограйтесь, як діти, мої дорогі земляки, – Обставте хрестами дороги, усі перехрестя… Омріяну волю, яку не діждали батьки, Розпродуйте оптом […]...
13. “Лікувальне зело…” Лікувальне зело (кажуть, міць вся у корені) Таємнича рослина, таємнича – як вабляча жінка… Але поки у пошуку доберешся до […]...
14. Зі збірки “ГЕРБАРІЙ” (1926)ІСХОД ІСХОД Не забути тих днів ніколи: Залишали останній шмат. Гуркотіли й лякались кола Під утомленний грім гармат. Налітали зловісні птахи, […]...
15. “Трава із вітром гомонить…” Трава із вітром гомонить, А річка з берегами. До квітки квітка лебедить І лине пелюстками. Цвіте і міниться блакить Під […]...
16. “Літо минуло. Осінь…” Літо минуло. Осінь. Вересень, мила, – ось він. Сад обважнілий плодами. Стали ліси мов храми. В золотоцвіті віти. Повиростали діти. […]...
17. “Кожного дня шукаю-відшукую…” Кожного дня шукаю-відшукую форму для дерева, форму для квітки: крона роздмухана вітром, бджілка запліднює квітку. Те і не те джерело, […]...
18. ДЕ В СИНЯВІ ХМАРИ Де в синяві хмари пливуть білогриві, Де Альпи на обрії небо тримають, Ми кроками скорими міряли ниви, Щасливі гуляли в […]...
19. “Пожовтіла тополя. І клен збагрянів.” Пожовтіла тополя. І клен збагрянів. Осінь надворі. Пора сумувати. І видіння з тобою проведених днів (З тобою! Посеред розквітлих лугів!) […]...
20. “Мій син малює крила літакам…” Мій син малює крила літакам, лелекам, диким гусям і орланам. Син крила домальовує квіткам – кануперу, любистку і катрану. Конваліям, […]...
21. МУРАШНИК Предивні, зачаровані міста з рудого порохна й рябої мерви. І пасма вулиць сплетені, мов нерви, і клуня в сірих теремах […]...
22. “В посушливе літо – в душі чебреці вигоряють…” В посушливе літо – в душі чебреці вигоряють, в душі чебреці вигоряють, і в’януть в душі полини. В посушливе літо […]...
23. ЛЮДСЬКІ ПОРИ РОКУ Чотири пори має кожен рік. Ділімо й душу на чотири пори. З весною щастю ми втрачаєм лік, Серед краси не […]...
24. ДЕ БЕРУТЬСЯ ДІТИ – Де взялися ми? – онуки спитали в бабусі. А бабуся пояснила в старовиннім дусі: – Тебе знайшли на капусті, […]...
25. ВОСЕНИ-ЛІТО Була мого віку в маї ти моя зозуля. Де взялась шуря-буря, холодом подула! Нас погнала-розігнала, я один зостався. Пройшло літо, […]...
26. “Взимку…” Взимку я назвав тебе квіткою. І навесні ти зелене пагіння пустила угору і зацвіла. Прилетіли пташки, посідали на плечі твої, […]...
27. СУТІНЬ Як за вікном ріка гуде шумиста Якусь журливу, стародавню думу, Тоді в саду спадає тихо листя, І осінь квіти наливає […]...
28. СИМФОНІЯ НОЧІ І Я притаївсь… я пітьму не збуджу Необережним рухом… Бентежних дум намистечко нижу І в царстві сну Мовчання таїну Ловлю […]...
29. СОРОКАЛІТНІ Повиростали наші діти, А ми й не встигли постаріти. І тільки перша сивина Нагадує, що вже весна Давно-давно одголубіла І […]...
30. ВЕСНЯНКА Зіроньки у небі заблищали, Квіточки в садочку забіліли, Дівоньки у полі заспівали. Що на небі зірки, Що в садочку квітки, […]...
31. “Коли щезало запинало…” Коли щезало запинало, то вимальовувався світ: мідяно-блискітне кружало на чорнім павутинні віт. І щиро різьблений листок, як тло для спогадів […]...
32. “Наївні сцени завченої ролі…” Наївні сцени завченої ролі – Смішна мені їх вічна метушня. Я сам в собі, як в замкнутому колі, Насущні думи […]...
33. ДОРОГА Уже середина дороги. Літо в зеніті. Листок подорожника Й досі вгамовує біль. Я встигла збагнути: Смачні в цьому дивному світі […]...
34. УКРАЇНСЬКЕ СВІТОТВОРЕННЯ “Є ливада, а на тій ливаді – Верба*, а під Вербою сидить дівка розплетена, а в тієї дівки одне око […]...
35. AVE, EVA! (II) II Малі тонкі віти, в зорини розвиті,- вікно тілам. В активі лет сопіння вен нев’янні постелі виткав. Але виділ пазухи […]...
36. “Проходит день, и ночь проходит…” Проходит день, и ночь проходит, Ни сна, ни грез. в ночи немой, И утро новый день приводит – Такой же […]...
37. “Болію днем, і жовтим листям…” Болію днем, і жовтим листям, і стиглим окликом лелек, і променем стерильно чистим. Розмірено, з лицем байдужим іде орач на […]...
38. “Спинилось літо на порозі…” Спинилось літо на порозі І дише полум’ям на все, І грому гордого погрози Повітря стомлене несе. Умиється зелене літо І […]...
39. СПОМИН ПРО МІСЯЦЬ – Фрагменти * * * Коли я торкаюся твого обличчя, кінчики пальців моїх відкриваються цвітом яблуні, а над нами місяць живе життям […]...
40. ЛІЛЕЯ Де небо зажурилось над землею, Де голос пташки завмирає в кленах, Серед латаття водяна лілея – Мов білий Сіріус між […]...