“Глибокий жалю, невимовна мста…”

Related posts:

1. 15. ВИСЛОВЛЕННЯ ЖАЛЮ Налий жалю в ваші серця за тих : що прикуті до ложа тугою за небесним, що спраглі правди Твоєї впали […]...
2. “Мілка надія і глибокий сумнів…” Мілка надія і глибокий сумнів… Хто зріже лавра: Сатана чи Бог? Я – другий Гамлет, що з думок збезумнів І […]...
3. “Мав би ти в серці хоч трохи жалю…” – Мав би ти в серці хоч трохи жалю. Думаю, де він… Ночі не сплю. Вітер гуде. Злива і грім. […]...
4. “Заплакали в небі з жалю херувими…” Заплакали в небі з жалю херувими Над людськими злими судьбами, Ймив голову демон руками багрими І німо залився сльозами… Скотилися […]...
5. Глибокий сад В ранковому саду заголубіли тіні, І краплею роси заснула в квітці мить. Біжить стежина в сад у зарості малини, Яка […]...
6. “І пригадався той глибокий ліс…” І пригадався той глибокий ліс. І ти легка в халатику сатиновім, Як саранча перестрибувала… Крізь Колючі і густі кущі ожинові. […]...
7. Глибокий плуг пройшов полями…’ Глибокий плуг пройшов полями Моєї тихої душі, І впали в слід йому стеблями Квітки, щоб вмерти у глуші. Зійшла зоря. […]...
8. “Який глибокий ти даруєш спокій…” Який глибокий ти даруєш спокій, Моя далека вечорова зоре! Я бранець твій, як серп оцей широкий, Що стелиться за обрій, […]...
9. “Глибокий плуг пройшов полями…” Глибокий плуг пройшов полями Моєї тихої душі, І впали в слід йому стеблями Квітки, щоб вмерти у глуші. Зійшла зоря. […]...
10. Смерть Святослава Святослав, розбивши греків, Повертається з війни, Тихо плинуть по Дунаю Навантажені човни. Ллється легко вільна пісня, Молодецька, бойова… Святослав і […]...
11. І ГРІХОВНА, І СВЯТА Вся в колючках, вся в гірляндах, І в тернах, і в пишних квітах, Вся в коштовних діамантах І в блискучих […]...
12. “Хто ж це так із тебе насміяться смів…” Хто ж це так із тебе насміяться смів? Хто у твоє серце ніж загородив? Виростали діти в хаті, як в […]...
13. ЯК БРАЛИ ДЗВОНИ Ранком, як стало лиш світати, Прийшли під церкву царські слуги. Як стали дзвони забирати, Понісся плач жалю і туги… Так […]...
14. THE LAST FRONTIER Маркові та Ії – на далеку дорогу до Каліфорнії Піонери країни ішли неодмінно зі сходу на захід. Куля сонця – […]...
15. “Переплетенят перепелиці…” Переплет перепелиці Обняли тісніше у тривозі. Покотився місяць по пшениці, Покотився вітер по дорозі. Вітер колоски смикнув за вуса, Місяць […]...
16. “Я не люблю, як легко щось дається…” Я не люблю, як легко щось дається, Дарма що з серця пишномовно ллється. Нехай гряде вагітна вагота! Того не прийме […]...
17. СОНЕТИ Там в долині, при битій дорозі. Сумовитими двома рядами, За ровами, помежи плотами Мерзнуть хлопські хати на морозі… А у […]...
18. “Десь штаб чекає у тривозі…” Десь штаб чекає у тривозі Зв’язку налагоджених трас, – А я упав на півдорозі, А я не виконав наказ. Лиш […]...
19. “На міднім небі вечір прочорнів…” На міднім небі вечір прочорнів. Малі, без голосу у ніч летіли птиці. Згори гора дивилась у черлінь, І хилитався човен […]...
20. ТРОФЕЇ Мій кожен день довершує звитягу! І кожне слово зроджує трофей! Для серця й мозку вибраних людей Підняв я стяг навснаженого […]...
21. “Стають повільніші бажання й рухи…” Б. Антоненку-Давидовичеві Стають повільніші бажання й рухи. Не має твердости рішучий крок. Через останній серця жолобок Тече медами насолода скрухи. […]...
22. ЕЛЕГІЯ ДЛЯ КОХАНОЇ Розпусти свої коси дівчина чорнокоса, В білій сорочці вийди у ніч, Як цвістиме жасмин у саду, Як цвістиме жасмин… Тебе […]...
23. “Цей шум осокора вночі…” Цей шум осокора вночі Безсонно мене по плечі Зеленим листком торкає Було життя – і немає Як шум осокора вночі […]...
24. “Розмоклий степ хапав мене за ноги…” Розмоклий степ хапав мене за ноги І ридма плакав, і волав: “Не йди! Не покидай херсонський край розлогий, Спинися, хлопче! […]...
25. “Радіо будить тишу ранкову…” Радіо будить тишу ранкову, Де продзвеніли дитинства кроки. Як ти змінився, мій Воронькове, За нелегкі повоєнні роки! А пригадай-но мене […]...
26. БАЛАДА ПРО РОЗУМ Кажуть, що на дорозі не валяється розум… І ось на дорозі – розум! Ходить поміж людей сила живих ідей, роздумів […]...
27. “В ніч кам’яну, коли темно воді і дорозі…” В ніч кам’яну, коли темно воді і дорозі, Коли темно траві і нічого не видно мені, В ніч кам’яну, коли […]...
28. КАЗКА Хто-не-хтось, де-не-десь, з деякого царства стрілку висмикнув з небес, мов пір’їнку з пташки; хтось чомусь її узяв, щось чомусь згадавши, […]...
29. “Очі – дві волошки в житі…” Очі – дві волошки в житі На Вкраїні, там, у нас. Коси – жмут ясний пшениці На дорозі, там, у […]...
30. З ДАВНЬОГО ЗШИТКА Віквічно в облозі, У борні, у тривозі, знемозі… Серце криваве в степах десь вітрами рида: “Ой біда, ой біда Тій […]...
31. “Рік новий старе перебирає…” Рік новий старе перебирає (Тільки стукає новий у серце вірш), Знову ті ж обшарпані трамваї, Що не вміють їхати скоріш. […]...
32. ДОЩ Дощ ливнув. Злетіли тротуари, Піднявши вгору крила хвиль. Заплакали червоні фари І сивим став автомобіль. Неначе дзеркало, на плоті Срібляна […]...
33. САВУР-МОГИЛА Це я – мандрівний кобзар – іду битим шляхом і помічаю при дорозі гніздо, де повно пташиних яєчок. Коли нахиляюся […]...
34. НА ПОЛІ БОЮ Вмирав стрілець. У стиснутій руці Холола тихо криця кулемета, А перед ним, по крижаній луці, Вела на бій запалена ракета. […]...
35. “Недремні очі маяків…” Недремні очі маяків, Штормів надсадні гули, І чайки – душі моряків, Що в морі потонули. Над ними – хмарок паруси, […]...
36. РАДІСТЬ Ой, не знаю, що то за причина – Переходжу обережно вулицю, І весь час до мене радість тулиться, Як безжурний […]...
37. МАКИ Пам’яті Миколи Шопши Дощ відшумів і стих, Світ у ясній блакиті. Жаль тільки маків тих, Що облетіли в житі. Грізно […]...
38. БЕНЕФІС НА ГОЛГОТІ Яке це щастя, – є на світі Бог. Яке нещастя – розп’яли обох… Поетові, гульвісі, ночоброду, Мені знайдеться місце і […]...
39. МЕТАМОРФОЗА Безмовний шлях попід безмовним садом Лежить собі зажурено і кволо. А я іду, шукаючи розради, Притишеним та опустілим полем. Думок […]...
40. НАД БОРИСТЕНОМ Тирси густої довкола хвилюються спінені хвилі, Вітер гарячий шумить, і хлюпоче під ним Бористен. Дзвінко іржуть тарпани, вигинаючи спини у […]...