Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







БЕНЕФІС НА ГОЛГОТІ

Яке це щастя, – є на світі Бог.
Яке нещастя – розп’яли обох…
Поетові,
гульвісі,
ночоброду,
Мені знайдеться місце і в раю…
Історію біблійного народу
Мій син вивчає…
А коли – свою?
Рівнятися із Господом – негоже:
Я тінь Твоя,
І я в твоїм сліду…
Як Ти молився, як Ти плакав, Боже,
У темнім Гетсиманському саду!
В верховній раді, в тім синедріоні,
Коміція по гласності одна
Сиділа ще…
Легіонерські коні
Іржали десь. Дзвеніли стремена
І зовсім поряд озивалась варта.
Твоя – се Твій останній бенефіс
У ролі Бога…
– Що він, раб ідеї? –
В парламенті ридали іудеї,
В синедріоні…
– Високо заліз!
Склепали постанову і безсонні,
До персональних осликів пішли.
… Підвівся Ти.
Легіонерські коні
Вже зовсім поряд люто захропли.
І поцілунок учня упізнав Ти…
Не бійсь. Голгота – то не Еверест.
У когось, кажеш, персональні авта?
У Тебе буде персональний хрест.
Тебе розпнуть, у Тебе будуть вірить…
На тому світі (Ти і це затям)
Один лиш у долоні плеще Ірод:
Месію вбити мислив ще дитям.
Петро, ще треті півні не співали,
Вже зрікся (принциповий чоловік).
Горілку з перцем, галушки давали
Пилатові на вишитий рушник.
А там – фінал. Іуда лічить гроші.
Комонівці когось там привели…
Він так просив у римської сторожі,
Аби його за Бога розп’яли.
І…розп’яли.
……………….
Розп’яття над землею,
І на хрестах воскреслі імена.
Лиш я, проїздом через Галілею,
Писав ці богорівні письмена.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,00 out of 5)


БЕНЕФІС НА ГОЛГОТІ - КРЕМІНЬ ДМИТРО ДМИТРОВИЧ