“У татарви шукали оборони…”

Related posts:

1. “Чи може бути чорне білим…” Чи може бути чорне білим? – Спитало чорне у білого. Чи може бути біле чорним? – Спитало біле у чорного. […]...
2. “Похмуре небо під горою…” Похмуре небо під горою У сірі скелі глухо б’є. Колись ми тут удвох з тобою Про щастя мріяли своє. Які […]...
3. “Біле – біле – біле поле…” Біле – біле – біле поле. Чорний гомін. Вороння. Посідало та й замріялось про убитого коня. Скаче кінь, копитом цокає, […]...
4. ПРИСВЯТА Д. Чередниченкові – редактору моєї першої збірки з нагоди 30-ліття невиходу в світ Не вийшла в нас збірка ні перша, […]...
5. “Не раз в вечірнюю годину…” Не раз в вечірнюю годину Я йду поблиз твоєї хати І чую, як тугою линуть Звуки вечірньої сонати В край […]...
6. “Рожева квітка сонця…” Рожева квітка сонця Над морем голубим. І прибережні сосни, І хмарка-пілігрим. Оглянешся довкола – Намети, люди, пляж. Спокійні виднокола, Курортний […]...
7. НА БАЛІ БУВШИХ ЛЬВІВСЬКИХ СТУДЕНТІВ У НЬЮ-ЙОРКУ 1 Gaudeamus igitur, juvenes dum sumus, хоч їхні голови покрила сивина, хоч в кутиках очей горить вчорашній день, хоч їхні […]...
8. “Понад пожовклим очеретом…” Понад пожовклим очеретом, Високо в хмарі, верх землі, В далекий край повільним летом Летять журливі журавлі. Летять довгенькими ключами Понад […]...
9. ПОХВАЛА НЕПІДКУПНІЙ Коли здалось, що все пішло за доляр – Земля і честь, могили й вівтарі, Коли вже навіть провіщати долю Взялись […]...
10. “Гей, дуби мої – зелені хмарочоси…” Гей, дуби мої – зелені хмарочоси… А мені уже дорога на похил. Карі очі? Гойні брови? Чорні коси?.. Де ж […]...
11. “Таємна тиш вечірніх перевтілень” Таємна тиш вечірніх перевтілень, заснулі гомони когось спросоння кличуть, І вже проміння біле відлетіло на тиху втому тихого обличчя. На […]...
12. КАРПАТСЬКІ СІЧОВИКИ То не лист осінній за водою По широкій Тисі проплива, – Багрянить за хвилею крутою Підкарпатська буйна голова. Бились хлопці […]...
13. “Цієї ночі птах кричав…” Цієї ночі птах кричав У небо відлетіле. Цієї ночі сніг упав – На чорне впало біле. Цієї ночі уночі Ми […]...
14. ГРІХ Як тяжко бачити в дозрілім віці Юнацьке немічне моє письмо, Коли спів я, наче пташка в клітці, І називав свободою […]...
15. ВИ ДУМАЛИ Ви думали, що все давно зайшло у вчора, Ви навіть серцю віддали наказ мовчати. Та коли в біле вбрались ви, […]...
16. ПТАХІВНИЦЯ НАСТЯ Тільки сонце піднімається з-за обрію, Барвами заргавши в голубій росі, – Стріне вас у полі посмішкою доброю Дівчина русява з […]...
17. “Вечір. Я дивлюсь на сині скелі…” Вечір. Я дивлюсь на сині скелі. Злотне небо сперлося на скелі. Ззаду плещуть вогнища веселі. Вколо вогнищ друзі, теж веселі. […]...
18. DE LIBERTATE DE LIBERTATE Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все […]...
19. ЗА УКРАЇНУ! За Україну З огнем завзяття Рушаймо, браття, Всі вперед! Слушний час Кличе нас – Ну ж бо враз Сповнять святий […]...
20. “Дайте собакам мяса…” Дайте собакам мяса – Может, они подерутся. Дайте похмельным кваса – Авось они перебьются. Чтоб не жиреть воронам – Ставьте […]...
21. ПРО ПОЕТІВ – І НЕ ТІЛЬКИ Мінявся час, і ми мінялись, Засвідчив кожен власну суть. Одні за вигодою гнались, І чинній владі уклонялись, І трепетали, наче […]...
22. “Заметался пожар голубой…” Заметался пожар голубой, Позабылись родимые дали. В первый раз я запел про любовь, В первый раз отрекаюсь скандалить. Был я […]...
23. “Скрипучі двері пам’яті причинено” Скрипучі двері пам’яті причинено, і згадкам всім підрубано крило. Біління снігу – п’яне і причинне – тіла тверезих вулиць пройняло. […]...
24. У КИЄВІ НА ПОДОЛІ Йшов професор і зайшов у якусь крамницю. В касу глянув і уздрів свою випускницю. Привітався і сказав: – Я прошу […]...
25. СМЕРТЬ ЛАНКОВОЇ Вмирає жінка. Голова її горда Вже осипається зимнім цвітом. Ще й коса золота, як той гострий орден, Що понесуть за […]...
26. ТИ ПИШНУ КОСУ РОЗПЛЕЛА СВОЮ Ти пишну косу розплела свою – Нараз війнули пахощі на мене Прив’яле сіно і трава зелена. Ти пишну косу розплела […]...
27. ДЕМОБІЛІЗОВАНОМУ Ти їдеш додому туди, до Дніпра. Позаду Європа, шалена пора. Ти згадку про неї довіку носи, Повище підкручуй гвардійські вуси! […]...
28. EMBATTLEND DARDEN Марті Грегем Вони були одинокі в городі. Внизу, назовні від зеленої межі, де сколихнувся в темряві місяць, розливши біле світло […]...
29. “Дали рабам державу…” Дали рабам державу… Навіщо, Боже мій?! У раба кров іржава Чи замість крові – лій… На що йому держава? Навіщо, […]...
30. ПОЛЬОВА СУМКА Вернувшися з війни додому, Шинелю знявши фронтову, – Своєму синові малому Віддав я сумку польову. З тих пір минуло днів […]...
31. ЗОЗЕНДРОПІЯ (Уривок) Червоні чвари! Час червоний! Чурило черево чи чоло, чи чо, чи чох, чи чор зна що? Чи очі плачуть, чи […]...
32. СЛОВО ДО РОЗСТРІЛЯНИХ Це правда: кров з каміння може змити дощ, червона місяця хустина може стерти, але наймення ваші багряніш від рож горять […]...
33. Homo Цей світ біжить до прірви і не може Спинитися: не має він гальма. Є хлібний стіл, і полюбовне ложе, І […]...
34. ДВА КОЛЬОРИ Як я малим збирався навесні Піти у світ незнаними шляхами, Сорочку мати вишила мені Червоними і чорними нитками. Два кольори […]...
35. ЖЕРАР Жорі рівно двадцять п’ять. Всі – прожиті даром. Татко й матінка чомусь звуть його Жераром. І дивується сусід: – Чи […]...
36. ЗГОРЯЮТЬ ДНІ Згоряють дні на небосклоні У пітьму кануть забуття, Спадають попелом на скроні – Немає вороття! Немає вороття! Як подорожні на […]...
37. “Колись ви, мабуть, були красивою…” Колись ви, мабуть, були красивою… Вибачте, жінко, скільки вам років? У вас були очі, як небо, сині І легкі, як […]...
38. Рас-стояние: версты, мили Б. Пастернаку Рас-стояние: версты, мили… Нас рас-ставили, рас-садили, Чтобы тихо себя вели По двум разным концам земли. Рас-стояние: версты, дали… […]...
39. “Наші пращури давні були сіячі…” Наші пращури давні були сіячі, Вміли землю орати й свободу любити, Вміли твердо тримати в десницях мечі, Коли треба було […]...
40. ОБЛУДА Якщо це було, то були твої руки, очі були, груди були, були, було… Була буколіка, буйволиці й буйволи, і червоне […]...