Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







РОЗРАДА

Ти не дивися на мене очима, повними рос;
Твої пальці торкають моєї душі, як арфи,
Ти колишеш її глибокими хвилями moll.

Яка печаль: пізнати тебе у задуманих тисах,
Розуміти натяки заходів і запах вологої глини;
Ти живеш ще первісним духом, без ватр, як вони.

Ходім проти вітру; десь нам розквітла розрада
В королівках багатих, болотяних азалеях, –
Може витопчем стежку крізь ліс до незнаних осель.

Все ж таки маємо сміх – відлунням доброї міді,
І зір наш вбирає багатство природи
В кармінах і охрі під вечір.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 5,00 out of 5)


РОЗРАДА - ВІРА ВОВК