РОЗРАДА
Ти не дивися на мене очима, повними рос;
Твої пальці торкають моєї душі, як арфи,
Ти колишеш її глибокими хвилями moll.
Яка печаль: пізнати тебе у задуманих тисах,
Розуміти натяки заходів і запах вологої глини;
Ти живеш ще первісним духом, без ватр, як вони.
Ходім проти вітру; десь нам розквітла розрада
В королівках багатих, болотяних азалеях, –
Може витопчем стежку крізь ліс до незнаних осель.
Все ж таки маємо сміх – відлунням доброї міді,
І зір наш вбирає багатство природи
В кармінах і охрі під вечір.
(3 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- “Коли серед ночі…” Коли серед ночі вибиваєшся в тиші зі сну, і лишаєшся наодинці з сумлінням – цілий світ пропускаєш крізь серце і […]...
- РОЗРАДА Все, що снігопад насипав за ніч, На шляху прим’яв знов рух коліс, Величаво в сніжному мовчанні Височіє край дороги ліс. […]...
- ЛИЦАРІ ГРААЛЯ Ми шукаємо Грааля; – не дивіться На наш убір; один обранець Ходив в одежі паяца. Однаково, чи ми йдемо Під […]...
- “А може Ви граєте цю святотатську ролю…” А може Ви граєте цю святотатську ролю, Щоб Вероніці неважко було Вас назавжди забути? Коли це істина, Вежо на скелі, […]...
- “Торжествують…” Торжествують: Він не помилявся, Не змочив – Ні разу! Підошов, Проти вітру – Жоден раз! – Не пхався… Алеж він […]...
- “За морями далеко ти…” За морями далеко ти, Болю рідних земель. Тільки й чути крізь клейкоти Нарікання осель. Крячуть суздальські ворони, Виє пагуби звір. […]...
- “Не видивлено зелених світлячків листя…” Не видивлено зелених світлячків листя, Не випито неба криницю до дна. Вулиця чиста, мов на свято врочисте Виметена вітру мітлою […]...
- “Десь суть була…” Десь суть була, осталися одгадки, десь дім стояв, та як його знайти? Мій шлях неждано виховзнув з-під ніг піском розлився […]...
- РІДНА МОВА Рідна мова, зелена діброво! Чую пісню твою молоду. Золотими зірницями слова ти цвітеш у братерськім саду. Все бувало: несито і […]...
- ЯБЛУНЯ НА ГОРІ Над кручею, за садом, на горі Розквітла яблуня. Іди, тебе немає. Здалека злото котять дзвонарі, І вітер тихо квіти коливає. […]...
- ТОВАРИШАМ І вас зі своїх зборів проженуть Старих порядків лицарі гордії, Ім’я і діла ваші прокленуть І крикнуть: ” Зрада! Пагубнії […]...
- ДО УКРАЇНИ Через мокру осінь чи сумну завію, Крізь невідворотність чи похмурий день, Я іду щасливий і в душі лелію Для Вкраїни […]...
- СТЕЖКИ Я думаю про стежку. Не про ту, що – навпростець. Не про ту – сміливу, найкоротшу, що пролягла наперекір табличкам: […]...
- ТИХУ КАЗКУ Тиху казку дерева шумлять І колишуть золочене листя. Десь далеко лебеді ячать, Тут ще осінь, розкішна, імлиста. Як весною: неспокій […]...
- НЕЧИМНЕ Від Скулина крізь хащі лісові – До озера, правічного болота, Де навкруги дуби сторожові І ліс – стіною, захист і […]...
- ЗА ВІКНОМ СНІГ Моя самотність знає, що за вікном сніг. Знає, знає… Самотність моєї ночіі знає, що сплять яблуньки в малому садку, що […]...
- “Прощай, морська корово із Командорських островів…” Прощай, морська корово із Командорських островів! Чудовисько, релікт, створіння ластогруде. Десь бачили тебе, останню із корів. Ти вимерла як вид. […]...
- ЕЛЬДОРАДО Десь далеко єсть країна Пишна, вільна, щастям горда, Кожний там живе щасливо – Держиморда, держиморда. В тій країні люблять волю, […]...
- “Цвіт в моєму серці…” Цвіт в моєму серці. Ясний цвіт-первоцвіт. Ти той цвіт, мій друже, Срібляний первоцвіт. Ах, ізнов кохана, Де згучала рана – […]...
- “Між молодих осель, поміж рідні…” Анні Михайлівні Між молодих осель, поміж рідні Все, що вмирало в пам’яті на дні, Так первородно знову ожило. Так ніби […]...
- ДАРУНОК Я не маю для тебе дарунку, Бо всі речі – замалі, щоб тобі дати, – (То мусіли б бути: комета, […]...
- Ніч як вікно на схід мокра і довга ніч як вікно на схід мокра і довга плакати треба вміти сказав професор я не збираюся з вами складати договір […]...
- “Біла мево, що кружляєш…” Біла мево, що кружляєш Над водою низько-низько, Чом же ти так безупинно Б’єшся й жалібно квилиш? Подивися, біла мево, Як […]...
- ПІДЗЕМНА РІЧЕНЬКА Моя душа підземна річенька пливе пливе в краї незнані а світ навколо тиха ніченька дзвенять пісні десь там весняні. У […]...
- АНТИГОНА не топтчіть брунькоцвіту! в конвої заборал і мечів крізь гомін іду на поталу у мороці хлані серед ядучих очей я […]...
- Може колись у Крилосі може колись у Крилосі що в чільці сонця шумів прибоєм парчі зелених лісів на горбах та галицьких піль у глибоких […]...
- О, УКРАЇНО Чи далеких часів над глибинами клекіт, Чи біда та, що й нині дратує, близька: Руйнували тебе і царі, і генсеки, […]...
- 8. Перед тобою розгортаються Перед тобою розгортаються ліжники зілля ти йдеш і гладиш маків зім’яту тафту і терен ховає перед тобою колючки, копиці сіна […]...
- В ДОНБАСІ Дванадцять днів, дванадцять синіх чаш Над сірими і ржавими ярами – Ми їх пили маленькими ковтками, Бо знали ми: півмісяць […]...
- ТРАВНЮ ЗЕЛЕНИЙ Ріка зелена, дощі сріблаві Сіються щедро на дахи, Смугастий берег – цвітиста лава, А за рікою – горбатий схил, Старий, […]...
- “Не нам той рух, що до людей оглух…” Не нам той рух, що до людей оглух, Не нам та вольність каменюки-лежня… Живи в мені, свободи вічний дух, Живи, […]...
- МОЇ ФЕРМОПІЛИ Після Гурбів (найбільші бої повстанців з енкаведистами) Я із загоном у кількасот віршів вламувався крізь неприступні стіни сірого будинку на […]...
- РОМАНС МАРТОПЛЯСА Я стужився. Я, мов кінь, погриз вудила – відступи, бідо гірка й мороко: десь любов моя на Ринку заблудила, десь […]...
- “Заворожи мені, волхве,…” Заворожи мені, волхве, Друже сивоусий! Ти вже серце запечатав, А я ще боюся. Боюся ще погорілу Пустку руйнувати, Боюся ще, […]...
- ШПИЛЬ ТУГИ В підніжжі Туги – остраху ковток. Вібрує трос, блищать на сонці дуги. Прощай же, радосте, бо я беру квиток, беру […]...
- БРАЗИЛЬСЬКА НІЧ Сад – одна орхідея, Квіти з пахощів в’януть, Місяць – рожа розквітла Тоне в пурпурнім сяйві. Ніч, мов Анітра шалена: […]...
- БОТАНІЧНИЙ САД Танок ліян і вибухи алое У прадень раю. Пальми – вранішні віяла, Роздмухують жар квітів. Восковий золотодощ Сталактитом скапує у […]...
- “Після нудних дощів…” Після нудних дощів Так засяяв сніжок іскристо І мороз так запах душі – Крізь далекі літа дитинством: Бачу – сонце […]...
- ДРУГА ОГОРОЖА Від безміру глухого світу оборони, моя розквітла! (Б. І. Антонич) Мережу я спорудив на межі, куди вимови вже не досягають: […]...
- “Кожного ранку будить синиця…” Кожного ранку будить синиця стукотом в шибку – зараз встаю… Знову потовщало жовтої глиці – сосни засипали стежку мою. Мимо […]...