Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“А було то ранньою весною…”

Світлій пам’яті М. Т. Рильського

А було то ранньою весною
На високій повені-воді.
На човні за жовтим верболозом
Все чекав я трепетної миті:
Поплавець-перо ось-ось хитнеться
Та й поволі піде в глибину…

І раптово човен синій-синій
Веслами-крильми об сонце вдарив
І поніс людину сідоглаву
На високій повені-воді.

Поруч неї – хлопчик із вудками,
А над нею – небо України.
І травневе сонячне проміння
Сивину горта, як сторінки…

Я сидів за жовтим верболозом,
Слухав, як навчає він онука
Тій премудрій і нелегкій штуці –
Підсікати красноперих риб.

Слухала його принишкла Конча,
Слухала його вода весняна,
Слухало його блаватне небо,
Слухали його дерева й трави.

Слухали і прагнули зрузмуіти
Ту премудру і нелегку штуку –
Підсікати красноперих риб.
І хіба лише те ми зрозуміли?
А було ж то ранньою весною
На високій повені-воді.


“А було то ранньою весною…” - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР