ДО КОСЦЮШКА

Твоє, Косцюшку, райдужне ім’я –
Для почуттів найвище покликання.
Дзвінкої слави перемога рання,
Воно з небес не гаснучи сія.

І вістю повниться душа моя,
Що – буйно явлене з грози й буяння –
Борців ім’я в гармонії тривання
Золотить трон – як сяйва течія.

Воно вістить, що в день, від сонця п’яний,
Коли дух добрий ходить по землі,
Твій зов єднається з Альфреда кличем,
І з двох імен у славі немалій
Зростає гимн, гучний і полум’яний,
Перед престолом Бога таємничим.